БУЖ — ЕТИМОЛОГІЯ
буж «інструмент у формі стрижня або трубки для дослідження і лікування трубчастих органів людини»
мабуть, запозичено через російське посередництво з французької мови;
фр. bougie «свічка, зонд, буж» пов’язане з назвою алжірського міста Bougie, де купували віск і свічки;
р. буж, бужи́, бр. буж;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бужува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| буж | білоруська |
| буж | російська |
| бужи́ | українська |
| bougie «свічка, зонд, буж» | французька |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України