БУДИШ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
буди́ти «переривати сон; [боронувати (перед сівбою) зорану землю]»
іє. *bheudh- «не спати, пильнувати, охороняти, слідкувати, чекати, підстерігати»;
псл. buditi, мабуть, каузатив від bъděti (пор. р. бдеть, др. бъдѣти, ч. bdíti, слц. bdieť, болг. бдя, м. бди, схв. bdjȅti, слн. bdéti, стсл. бъдѣти);
споріднене з лит. baudžiù, baũsti «примушувати, спонукати; карати», [báudinti] «заохочувати, спонукати», pasibaudýti «підніматися, вирушати (в дорогу)», лтс. baũslis «заповідь», прус. etbaudints «збуджений, бадьорий», budē «пильнує, наглядає», дінд. bódhatі «тс.; прокидається», bodháyatі «будить, повчає», ав.baoδayeitі «вчить», baoδaitē «пильнує, наглядає», ос. œmbūdyn «чути; нюхати; відчувати» (пор. ір. baud «відчувати»), гр. πεύϑομαι «пізнаю», гот. anabiudan «наказувати», дангл. bēodan «сповіщати, пропонувати», нвн. bieten «пропонувати, надавати», gebieten «наказувати, веліти»;
р. буди́ть, бр. будзі́ць, др. будити, п. budzić, ч. buditi, слц. budiť, вл. budźić, нл. buźiś, полаб. våzbaudėt «будити, збуджувати», болг. бу́дя, м. буди, схв. бу́дити, слн. budíti, стсл. боудити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буди́льник
збу́джувальний
збу́джувати
збу́дливий
збу́дний
збу́дник
обу́да
«пробудження, збудження»
побу́дка
побу́дливий
побу́дник
про́буд
«пробудження»
пробу́док
«тс.»
пробужа́ти
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
будзі́ць | білоруська |
бу́дя | болгарська |
budźić | верхньолужицька |
anabiudan «наказувати» | готська |
πεύϑομαι «пізнаю» | грецька |
bēodan «сповіщати, пропонувати» | давньоанглійська |
bódhatі «тс.; прокидається» | давньоіндійська |
будити | давньоруська |
*bheudh- «не спати, пильнувати, охороняти, слідкувати, чекати, підстерігати» | індоєвропейська |
baũslis «заповідь» | латиська |
baudžiù | литовська |
буди | македонська |
buźiś | нижньолужицька |
bieten «пропонувати, надавати» | нововерхньонімецька |
œmbūdyn «чути; нюхати; відчувати» (пор. ір. baud «відчувати») | осетинська |
våzbaudėt «будити, збуджувати» | полабська |
budzić | польська |
buditi | праслов’янська |
etbaudints «збуджений, бадьорий» | прусська |
буди́ть | російська |
бу́дити | сербохорватська |
budiť | словацька |
budíti | словенська |
боудити | старослов’янська |
buditi | чеська |
baũsti «примушувати, спонукати; карати» | ? |
báudinti «заохочувати, спонукати» | ? |
pasibaudýti «підніматися, вирушати (в дорогу)» | ? |
budē «пильнує, наглядає» | ? |
bodháyatі «будить, повчає» | ? |
ав.baoδayeitі «вчить» | ? |
baoδaitē «пильнує, наглядає» | ? |
gebieten «наказувати, веліти» | ? |
буди́ти «коптити»
припущення про спорідненість із лит. budýti «коптити» (Потебня РФВ 4, 199) безпідставне, бо саме литовське слово походить від східнослов’янського *обудити ‹ *обвлѫдити;
виникло, очевидно, з *ob-vǫditi (пор. п. obwędzić «обкоптити»), префіксального утворення від псл. *vǫditi «коптити» (пор. укр. [вуди́ти] «тс.»), в результаті перерозподілу на o-будити (‹*o-bǫditi) з дальшим відпадінням о- як префіксального;
р. бужени́на, бр. бужані́на, ч. (při-)boudlý «пригорілий», [bouzené maso] «копчене м’ясо, окорок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буджани́на
«копчена свинина»
буджени́на
буджени́ця
бужани́на
бужени́на
бу́жениця
бужи́на
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бужані́на | білоруська |
budýti «коптити» | литовська |
*vǫditi «коптити» (пор. укр. [вуди́ти] «тс.») | праслов’янська |
бужени́на | російська |
bouzené maso «копчене м’ясо, окорок» | українська |
обудити | ? |
обвлѫдити | ? |
*ob-vǫditi (пор. п. obwędzić «обкоптити») | ? |
o-будити (‹*o-bǫditi) | ? |
бо́дрий «бадьорий»
псл. bъd-rъ, bъděti (‹*bŭd-), утворення від варіанта тієї самої основи, що і в буди́ти, блюсти́;
споріднене і словотворчо тотожне з лит. budrùs «пильний», ав. zaēni-buδra «старанно пильнуючий»;
збережена українською мовою в говорах фонетично закономірна форма слова;
р. бо́дрый, бдеть, бр. бадзёры «бадьорий», [бодзер] «тс.», др. бъдрыи, бодрый, бъдѣти, п. bodry (з укр.), ч. слц. bodrý (з рос.), bdíti, болг. бо́дър (з рос.), м. бодар (з рос.), схв.бȁдар (з рос.), бȁдар, слн. bóder (з рос.), стсл. бъдръ, бъдѣти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бодра́к
«бадьора людина»
бодри́ться
бодро́к
(кличка пса)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
zaēni-buδra «старанно пильнуючий» | авестійська |
бадзёры «бадьорий» | білоруська |
бо́дър (з рос.) | болгарська |
бъдрыи | давньоруська |
budrùs «пильний» | литовська |
бодар (з рос.) | македонська |
bodry (з укр.) | польська |
bъd-rъ | праслов’янська |
бо́дрый | російська |
bodrý (з рос.), bdíti | словацька |
bóder (з рос.) | словенська |
бъдръ | старослов’янська |
бдеть | українська |
бодзер «тс.» | українська |
бодрый | українська |
бъдѣти | українська |
схв (з рос.) | українська |
бȁдар | українська |
бъдѣти | українська |
bodrý (з рос.), bdíti | чеська |
bъděti (‹*bŭd-) | ? |
буди́ти | ? |
блюсти́ | ? |
будди́зм
запозичення з французької мови;
фр. bouddhisme є суфіксальним утворенням від власного імені Bouddha «Будда», яке походить від дінд. Buddhá, пов’язаного з buddhá- «пробуджений», пізніше «освічений, обізнаний, знаючий», спорідненим з псл. buditi, укр. буди́ти;
р. будди́зм, (заст.) буддисм, бр. буды́зм, п. buddyzm, buddaizm, ч. buddhismus, слц. budhizmus, вл. buddhizm, болг. буди́зъм, схв. будùзам, слн. budízem;
Фонетичні та словотвірні варіанти
будди́ст
будді́йський
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
буды́зм | білоруська |
буди́зъм | болгарська |
buddhizm | верхньолужицька |
Buddhá | давньоіндійська |
buddyzm | польська |
buddaizm | польська |
buditi | праслов’янська |
будди́зм (заст.) | російська |
будùзам | сербохорватська |
budhizmus | словацька |
budízem | словенська |
буди́ти | українська |
bouddhisme є суфіксальним утворенням від власного імені Bouddha «Будда» | французька |
buddhismus | чеська |
buddhá- «пробуджений» | ? |
пізніше «освічений, обізнаний, знаючий» | ? |
бу́день
інші спроби пояснити бу́день з псл. *budь вьnь ‹ ‹ *bǫdi dьnь «будь-який день» (Mikl. EW 27), з псл. *bogъ-dьnь «божий день» (Jagić AfSIPh 7, 496) чи з псл. *obydьnь «протягом дня», звідки під впливом аналогії до р. буди́ть ›р. [обудень] (Ильинский РФВ 66, 282), малопереконливі;
пор. укр. бу́дній «буденний», болг. бу́ден «бадьорий, пильний», слн. búden «бадьорий, веселий»;
результат гаплології словосполучення budьnъ dьnь «робочий день», у якому budьnъ пов’язане з buditi «будити (зі сну, в тому числі і до роботи)»;
р. бу́день, бр. бу́дзень, п. budny «буденний», budzień (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́ддень
буде́нний
буде́нщина
бу́дний
бу́дній
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бу́дзень | білоруська |
бу́ден «бадьорий, пильний» | болгарська |
budny «буденний» (з укр.) | польська |
budzień «буденний» (з укр.) | польська |
*budь вьnь ‹ *bǫdi dьnь «будь-який день» | праслов’янська |
*bogъ-dьnь «божий день» | праслов’янська |
*obydьnь «протягом дня» | праслов’янська |
буди́ть | російська |
бу́день | російська |
búden «бадьорий, веселий» | словенська |
бу́дній «буденний» | українська |
бу́день | ? |
обудень | ? |
бу́дній «буденний» | ? |
dьnь «робочий день» | ? |
buditi «будити (зі сну, в тому числі і до роботи)» | ? |
забужува́ти «обпалити пір’я і пух (у птиці)»
неясне;
можливо, пов’язане з [буди́ти] «коптити», бужени́на;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
буди́ти «коптити» | ? |
бужени́на | ? |
пе́дель «наглядач над студентами»
запозичення з німецької мови;
н. Pedéll «шкільний сторож, шкільний швейцар; службовець вищої школи» походить від слат. pedellus «розсильний при суді», bedellus, bidellus «тс.», що зводяться до двн. bitil «тс.», пов’язаного з нвн. bieten «пропонувати, надавати», двн. biotan «тс.», спорідненим з дангл. bēodan «сповіщати, повідомляти», гр. πυνϑάνομαι «розпитую, вивідую», стсл. бъдѣти, боудити, др. бъдѣти, будити, укр. буди́ти;
р. пе́дель, п. pedel, bedel, ч. слц. pedel, схв. пèдел, слн. pedél «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
πυνϑάνομαι «розпитую, вивідую» | грецька |
bēodan «сповіщати, повідомляти» | давньоанглійська |
bitil «тс.» | давньоверхньонімецька |
biotan «тс.» | давньоверхньонімецька |
бъдѣти | давньоруська |
будити | давньоруська |
Pedéll «шкільний сторож, шкільний швейцар; службовець вищої школи» | німецька |
bieten «пропонувати, надавати» | нововерхньонімецька |
pedel | польська |
bedel | польська |
пе́дель | російська |
пèдел | сербохорватська |
pedellus «розсильний при суді» | середньолатинська |
bedellus | середньолатинська |
bidellus «тс.» | середньолатинська |
pedel | словацька |
pedél «тс.» | словенська |
бъдѣти | старослов’янська |
боудити | старослов’янська |
боудити | старослов’янська |
буди́ти | українська |
pedel | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України