БУДИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

іє. *bheudh- «не спати, пильнувати, охороняти, слідкувати, чекати, підстерігати»;

споріднене з лит. baudžiù, baũsti «примушувати, спонукати; карати», [báudinti] «заохочувати, спонукати», pasibaudýti «підніматися, вирушати (в дорогу)», лтс. baũslis «заповідь», прус. etbaudints «збуджений, бадьорий», budē «пильнує, наглядає», дінд. bódhatі «тс.; прокидається», bodháyatі «будить, повчає», ав.baoδayeitі «вчить», baoδaitē «пильнує, наглядає», ос. œmbūdyn «чути; нюхати; відчувати» (пор. ір. baud «відчувати»), гр. πεύϑομαι «пізнаю», гот. anabiudan «наказувати», дангл. bēodan «сповіщати, пропонувати», нвн. bieten «пропонувати, надавати», gebieten «наказувати, веліти»;

псл. buditi, мабуть, каузатив від bъděti (пор. р. бдеть, др. бъдѣти, ч. bdíti, слц. bdieť, болг. бдя, м. бди, схв. bdjȅti, слн. bdéti, стсл. бъдѣти);

р. буди́ть, бр. будзі́ць, др. будити, п. budzić, ч. buditi, слц. budiť, вл. budźić, нл. buźiś, полаб. våzbaudėt «будити, збуджувати», болг. бу́дя, м. буди, схв. бу́дити, слн. budíti, стсл. боудити;

результат гаплології словосполучення budьnъ dьnь «робочий день», у якому budьnъ пов’язане з buditi «будити (зі сну, в тому числі і до роботи)»;

пор. укр. бу́дній «буденний», болг. бу́ден «бадьорий, пильний», слн. búden «бадьорий, веселий»;

інші спроби пояснити бу́день з псл. *budь вьnь ‹ ‹ *bǫdi dьnь «будь-який день» (Mikl. EW 27), з псл. *bogъ-dьnь «божий день» (Jagić AfSIPh 7, 496) чи з псл. *obydьnь «протягом дня», звідки під впливом аналогії до р. буди́ть ›р. [обудень] (Ильинский РФВ 66, 282), малопереконливі;

р. бу́день, бр. бу́дзень, п. budny «буденний», budzień (з укр.);

припущення про спорідненість із лит. budýti «коптити» (Потебня РФВ 4, 199) безпідставне, бо саме литовське слово походить від східнослов’янського *обудити ‹ *обвлѫдити;

виникло, очевидно, з *ob-vǫditi (пор. п. obwędzić «обкоптити»), префіксального утворення від псл. *vǫditi «коптити» (пор. укр. [вуди́ти] «тс.»), в результаті перерозподілу на o-будити (‹*o-bǫditi) з дальшим відпадінням о- як префіксального;

р. бужени́на, бр. бужані́на, ч. (při-)boudlý «пригорілий», [bouzené maso] «копчене м’ясо, окорок»;

збережена українською мовою в говорах фонетично закономірна форма слова;

споріднене і словотворчо тотожне з лит. budrùs «пильний», ав. zaēni-buδra «старанно пильнуючий»;

псл. bъd-rъ, bъděti (‹*bŭd-), утворення від варіанта тієї самої основи, що і в буди́ти, блюсти́;

р. бо́дрый, бдеть, бр. бадзёры «бадьорий», [бодзер] «тс.», др. бъдрыи, бодрый, бъдѣти, п. bodry (з укр.), ч. слц. bodrý (з рос.), bdíti, болг. бо́дър (з рос.), м. бодар (з рос.), схв.бȁдар (з рос.), бȁдар, слн. bóder (з рос.), стсл. бъдръ, бъдѣти;

запозичення з французької мови;

фр. bouddhisme є суфіксальним утворенням від власного імені Bouddha «Будда», яке походить від дінд. Buddhá, пов’язаного з buddhá- «пробуджений», пізніше «освічений, обізнаний, знаючий», спорідненим з псл. buditi, укр. буди́ти;

р. будди́зм, (заст.) буддисм, бр. буды́зм, п. buddyzm, buddaizm, ч. buddhismus, слц. budhizmus, вл. buddhizm, болг. буди́зъм, схв. будùзам, слн. budízem;

неясне;

можливо, пов’язане з [буди́ти] «коптити», бужени́на;

запозичення з німецької мови;

н. Pedéll «шкільний сторож, шкільний швейцар; службовець вищої школи» походить від слат. pedellus «розсильний при суді», bedellus, bidellus «тс.», що зводяться до двн. bitil «тс.», пов’язаного з нвн. bieten «пропонувати, надавати», двн. biotan «тс.», спорідненим з дангл. bēodan «сповіщати, повідомляти», гр. πυνϑάνομαι «розпитую, вивідую», стсл. бъдѣти, боудити, др. бъдѣти, будити, укр. буди́ти;

р. пе́дель, п. pedel, bedel, ч. слц. pedel, схв. пèдел, слн. pedél «тс.»;