БУДАРА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
буда́ра «річкове судно, човен»
безпідставні спроби зближення з двн. bodam «дно, основа» (Ильинский РФВ 70, 272), з блю́до (ИОРЯС 23/2, 207–208) або з гол. vrijbujtare «пірат», англ. freebooter «тс.» (Kluge Seemannsspr. 287–288);
очевидно, результат видозміни форми байда́ра під впливом бу́да1;
р. [буда́ра] «(видовбаний) човен, барка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
будара́га
«людина, що має стосунок до будари, човна»
будара́жити
«ладнати човни, будари»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| freebooter «тс.» | англійська |
| vrijbujtare «пірат» | голландська |
| bodam «дно, основа» | давньоверхньонімецька |
| буда́ра «(видовбаний) човен, барка» | російська |
| блю́до | ? |
| байда́ра | ? |
| бу́да | ? |
бу́да «курінь, будка; (заст.) поташний завод; критий екіпаж; верх фургона»
запозичено з середньоверхньонімецької мови, очевидно, через польську;
свн. buode «курінь, хата» (нвн. Búde «тс.») споріднене з англ. booth, дісл. būð і пов’язане з свн. būwen «будувати», нвн. bauen, дісл. (зах.) būa «жити», а також дінд. bhūti «буття», гр. φύσις «природа», псл. byti, укр. бу́ти;
думка про зв’язок з р. обору́довать (› *obudovati) і про зворотний шлях запозичення з слов’янських мов у німецьку (Machek ESJČ 61–62) позбавлена підстав;
сумнівне припущення (Фасмер І 230) про посередництво чеської мови при запозиченні слова з німецької в польську;
р. бу́да «хатина; (заст.) будівля взагалі; місце для виварювання поташу», бр. бу́да «фургон; верх фургона; курінь», п. buda (з XV ст.), ч. bouda, слц. búda, вл. нл. buda «крамниця; хатина», болг. бу́дка, схв. [búda];
Фонетичні та словотвірні варіанти
буда́
«курінь; фургон»
будар
«тс.»
буда́ра
«фургон»
бу́дище
«місце, на якому був поташний завод»
бу́дка
бу́дник
«будочник; робітник на поташному заводі»
бу́дочник
«залізничний сторож; поліцай, що мав будку»
будчи́к
«залізничний сторож, що живе в будці»
в буди
(XV ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| booth | англійська |
| бу́да «фургон; верх фургона; курінь» | білоруська |
| бу́дка | болгарська |
| buda «крамниця; хатина» | верхньолужицька |
| φύσις «природа» | грецька |
| bhūti «буття» | давньоіндійська |
| būð | давньоісландська |
| būa «жити» (зах.) | давньоісландська |
| buda «крамниця; хатина» | нижньолужицька |
| bauen | нововерхньонімецька |
| buda (з XV ст.) | польська |
| byti | праслов’янська |
| обору́довать (› *obudovati)(Machek ESJČ 61--62) | російська |
| búda | сербохорватська |
| buode «курінь, хата» (нвн. Búde «тс.») | середньоверхньнімецька |
| būwen «будувати» | середньоверхньнімецька |
| búda | словацька |
| бу́ти | українська |
| bouda | чеська |
| бу́да «хатина; (заст.) будівля взагалі; місце для виварювання поташу» | ? |
буя́ра «великий річковий човен»
можливо, запозичення з італійської мови;
іт. заст. boiéra (вид судна) походить від гол. boeijer «тс.», до якого зводиться і укр. бу́єр;
звукова форма кінцевої частини -яра, мабуть, викликана впливом слів байда́ра, буда́ра;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буяр
«тс.»
буяра
(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| boeijer «тс.» | голландська |
| boiéra (вид судна) | італійська |
| бу́єр | українська |
| boiéra (вид судна) | ? |
| яра | ? |
| байда́ра | ? |
| буда́ра | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України