БУГОР — ЕТИМОЛОГІЯ
буго́р «пагорб»
псл. *bugъrъ;
мабуть, споріднене з лтс. baũgurs «горб, пагорок», buguraĩns «горбкуватий», bauga «поплавець на рибальській сітці», budzis «ґуля, жовно», а також дінд. bhugnáḥ «гнутий», нвн. biegen «гнути», гот. biugan «тс.», від іє. *bheug(h)- «гнути»;
сумнівне пов’язання з укр. бга́ти, р. [бгать] (Ильинский РФВ 62, 258; Шанский ЭСРЯ І 2, 209) або гора́ (Mikl. EW 73), а також етимологічне виведення з чаг. bögri «кривий, зігнутий», тур. [bögri] «горб» (Преобр. І 50; Bern. І 97; Matzenauer LF 7, 17; Mikl. TEI Nachtr. II 90) або зіставлення з ос. būkʼ «згорблений», bokʼ «тс.», нвн. Buckel «горб» (Абаев ИЭСОЯ І 269);
р. бр. буго́р, бр. [буго́рынне] «нагромадження, купа», [буго́рыць] «будувати, зводити абияк»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
буге́р
бугі́р
«тс.»
бугорча́тка
«туберкульоз»
(заст.)
бугра́стий
бугри́стий
бугрува́тий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| буго́р | білоруська |
| буго́рынне «нагромадження, купа» | білоруська |
| biugan «тс.» | готська |
| bhugnáḥ «гнутий» | давньоіндійська |
| *bheug(h)- «гнути» | індоєвропейська |
| baũgurs «горб, пагорок» | латиська |
| biegen «гнути» | нововерхньонімецька |
| Buckel «горб» | нововерхньонімецька |
| būkʼ «згорблений» | осетинська |
| *bugъrъ | праслов’янська |
| бгать | російська |
| буго́р | російська |
| bögri «горб» | турецька |
| бга́ти | українська |
| буго́рыць «будувати, зводити абияк» | українська |
| bögri «кривий, зігнутий» | чагатайська |
| buguraĩns «горбкуватий» | ? |
| bauga «поплавець на рибальській сітці» | ? |
| budzis «ґуля, жовно» | ? |
| bokʼ «тс.» | ? |
хупо́р «пагорб»
не зовсім ясне;
можливо, експресивна видозміна синонімічного буго́р (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| буго́р | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України