БУБОНИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бу́бон «вид барабана»
іє. *baxmb- звуконаслідувального походження: імітує глухий неясний звук;
споріднене з дінд. bambhāravaḥ «мукання корів», лит. bambeti «бурчати», лтс. bambât «бити, стукати», дісл. bumba «бубон», гр. βομβέω «глухо гуджу», алб. bumbulit «грім гримить», вірм. [bambačel] «тупати; сильно бити по голові»;
очевидно, псл. bǫbъ(ь)nъ;
р. бу́бен, ст. бубонъ, бр. бу́бен, др. бубонъ, бубенъ, п. bęben, ч. buben, слц. bubon, вл. нл. bubon, полаб. bǫbån, м. бубен (прикметник у виразі бубна опна (анат.) «барабанна перетинка»), схв. бубањ «барабан», слн. bóben «тс.», цсл. бѫбьɴъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бу́бен
«тс.»
бубна́р
«той, хто грає на бубні»
бубна́рити
«звучати (про бубон); грати на бубні»
бубни́ло
«барабан»
бубни́ти
«звучати (про бубон); грати на бубні; розголошувати»
бубні́й
«тс.; базіка»
бубні́стий
бубні́ти
«бурмотіти; бити в бубон»
бубновати
«барабанити»
бубнува́ти
«тс.»
бубня́р
бубоне́ць
«дзвінок»
бубоні́ти
«говорити нерозбірливо, мурмотати; дрібно стукати; бити в бубон»
бубота́ти
«бурмотіти»
буботі́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bumbulit «грім гримить» | албанська |
| бу́бен | білоруська |
| bubon | верхньолужицька |
| bambačel «тупати; сильно бити по голові» | вірменська |
| βομβέω «глухо гуджу» | грецька |
| bambhāravaḥ «мукання корів» | давньоіндійська |
| bumba «бубон» | давньоісландська |
| бубонъ | давньоруська |
| *ba | індоєвропейська |
| bambât «бити, стукати» | латиська |
| bambeti «бурчати» | литовська |
| бубен «барабанна перетинка» (прикметник у виразі бубна опна (анат.) | македонська |
| bubon | нижньолужицька |
| bǫbån | полабська |
| bęben | польська |
| bǫbъ(ь)nъ | праслов’янська |
| бу́бен | російська |
| бубањ «барабан» | сербохорватська |
| bubon | словацька |
| bóben «тс.» | словенська |
| бубенъ | українська |
| бѫбьɴъ | церковнослов’янська |
| buben | чеська |
| бубонъ | ? |
буб «крик»
неясне;
можливо, споріднене з бу́бон, [бу́бен];
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́бон | ? |
| бу́бен | ? |
бубо́вник «дзвінець великий, Rhonanthus major Ehrh. (Alectorolophus major Rchb.)» (бот.)
пов’язане з бу́бон (через схожість зрілих плодів з 1-2 насінинами у коробочках з бубонцем);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бу́бон (через схожість зрілих плодів з 1-2 насінинами у коробочках з бубонцем) | ? |
бу́карт «бешкетник, пустун; позашлюбна дитина»
очевидно, результат гіперистичної видозміни запозиченого з польської мови [бе́нкарт] «тс.» за аналогією до закономірного співвідношення польських і українських звукових форм типу bęben – бу́бон, pręt – прут і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти
букартъ
«позашлюбна дитина»
(XVII ст.)
бу́кгарт
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бе́нкарт «тс.» | ? |
| бу́бон | ? |
| прут | ? |
цебені́ти «бурхливо текти, (про дощ) періщити»
звуконаслідувальне утворення, аналогічне до [бубоні́ти], дзвені́ти, дудні́ти і под;
Фонетичні та словотвірні варіанти
цебени́ти
«сильно литися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бубоні́ти | ? |
| дзвені́ти | ? |
| дудні́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України