БРЮНЕТКА — ЕТИМОЛОГІЯ
брюне́т «темноволосий чоловік; чорнявий»
запозичене через російську і польську мови з французької;
фр. brunet «брюнет», brunette «брюнетка» походять від brun «коричневий», запозиченого з давньоверхньонімецької мови;
двн. brûno «коричневий» (нвн. braun «тс.; бурий, смуглявий, каштановий») споріднене з р. [бро́ный] «білий, світлий», укр. [брині́ти] «червоніти, дозрівати»;
р. болг. брюне́т, бр. бруне́т, п. ч. слц. brunet, схв. брùнет, слн. brinét, brunet;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бруне́т
бруне́тка
брюне́тка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бруне́т | білоруська |
| брюне́т | болгарська |
| brûno «коричневий» (нвн. braun «тс.; бурий, смуглявий, каштановий») | давньоверхньонімецька |
| brunet | польська |
| бро́ный «білий, світлий» | російська |
| брюне́т | російська |
| брùнет | сербохорватська |
| brunet | словацька |
| brinét | словенська |
| brunet | словенська |
| брині́ти «червоніти, дозрівати» | українська |
| brunet «брюнет» | французька |
| brunet | чеська |
| brunette «брюнетка» | ? |
| brun «коричневий» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України