БРУТАЛЬНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
брута́льний
запозичене, мабуть, через польське посередництво з французької мови;
фр. brutal (з XIV ст.) «грубий, брутальний; тваринячий, звірячий; раптовий, різкий» походить від слат. brutalis, пов’язаного з лат. brūtus «важкий; незграбний, неповороткий», де b- на місці іє. *gu- (зам. лат. рефлексу g-) пояснюється осксько-умбрським походженням слова, спорідненого з лтс. grũts «важкий», лат. gravis, дінд. gurúḥ, гр. βαρύς, гот. kaúrus «тс.»;
бр. брута́льны, п. вл. brutalny, ч. brutální, слц. brutálny, болг. м. брута́лен, схв. брутāлан, слн. brutálen;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| брута́льны | білоруська |
| брута́лен | болгарська |
| brutalny | верхньолужицька |
| kaúrus «тс.» | готська |
| βαρύς | грецька |
| gurúḥ | давньоіндійська |
| *g (зам. лат. рефлексу g-) | індоєвропейська |
| brūtus «важкий; незграбний, неповороткий» | латинська |
| gravis | латинська |
| grũts «важкий» | латиська |
| брута́лен | македонська |
| brutalny | польська |
| брутāлан | сербохорватська |
| brutalis | середньолатинська |
| brutálny | словацька |
| brutálen | словенська |
| brutal «грубий, брутальний; тваринячий, звірячий; раптовий, різкий» (з XIV ст.) | французька |
| brutální | чеська |
| b- | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України