БРУНЬКИ — ЕТИМОЛОГІЯ

загальноприйнятого пояснення не має;

виводиться від псл. [brunь] ‹ *br-ou-ni-, яке зіставляється з дінд. bhrūṇá- «зародок», лтс. braũna «луска, лушпиння; сорочка (в якій іноді народжується дитина)», ч. ст. brnka «послід» як похідне від іє. *bher- «нести, приносити, народжувати» (Трубачев Этимология 1964, 3–4) або разом з р. [бруне́ть] «наливатися, дозрівати» пов’язується з брині́ти «червоніти, дозрівати, квітувати» (Sadn.– Aitz. VWb. І 151 – 153);

п. [bruńka] «сережки, березові котики» (з укр.);

виведення п. [pruńka] з фр. prune «слива» (SW V 8) позбавлене підстав;

рум. молд. pruni «сливи» (одн. prúnă) походить від лат. prūnus «слива», яке зводиться до гр. προύμνη «слива (дерево)», πρου̃μνον «слива (плід)», запозиченого з якоїсь мови Малої Азії;

запозичення з румунської мови;

п. [pruńka] «рання дрібна сливка»;

можливо, пов’язане із бру́нькати «бринькати»;

не зовсім ясне;

результат видозміни слова ке́тяг (ке́тях) «гроно», зближеного з [ковтя́х] «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; збите у грудки волосся»;

зближення зумовлене, очевидно, загальною схожістю форми грона чи суцвіття з формою збитого у грудки волосся;

пор. подібний семантичний зв’язок у слові бру́нька «ще не розвинений пагін рослини; зачаток квітки або стебла з листям; [жмут забрудненої і зліпленої вовни на вівці]»;