БРУКВИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бру́ква «Brassica napus L.» (бот.)

очевидно, запозичення з польської мови;
п. brukiew «бруква», [brukwa], первісно, можливо, *bruky, пов’язане з нн. bruke, wrûke «тс.», які вважаються запозиченими з італійської мови;
іт. ruca (ruchetta) «дика гірчиця» (пор. фр. roquette «тс.») виводять з лат. (brassica) ērūca «дика капуста», етимологічний зв’язок якого з ēr- «їжак» не зовсім певний;
деякі німецькі дослідники (Kluge–Mitzka 871, услід за Віком) вважають, що запозичення відбувалось не з німецької в польську, а навпаки;
в російську мову слова брю́ква, бру́ква прийшли з польської через українське посередництво;
р. брю́ква, [бру́ква], бр. бру́чка, ч. brukev, слц. brukva, болг. брюква;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бруквиня «листя брукви»
бру́квяний
бру́ков
бруковка
брюква «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бру́чка білоруська
брюква болгарська
ruca «дика гірчиця» (ruchetta)(пор. фр. roquette «тс.») італійська
ērūca «дика капуста» (brassica) латинська
bruke нижньонімецька
brukiew «бруква» польська
brukva словацька
бру́ква українська
brukev чеська
brukwa ?
*bruky ?
wrûke «тс.» ?
ēr- «їжак» ?
брю́ква ?
бру́ква ?
брю́ква ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України