БРОШКА — ЕТИМОЛОГІЯ
бро́шка
очевидно, через російське і, можливо, німецьке посередництво (пор. н. Brósche) запозичено з французької мови;
фр. broche «брошка», як і іт. brócco «паросток, пагонець; голка», пров. ст. broc «тс.», broca «брошка», зводиться до нар.-лат. brocca «голка, шпилька», що походить від brocchus «випнутий уперед, вишкірений» (про зуби), до якого зводиться й укр. брока́т;
р. бро́шка, брошь, бр. болг. бро́шка, п. broszka, brosza, ч. brož, brože, слц. brošňa, вл. broša, нл. broša, brož, м. брош, схв. брȍш, брȍша, слн. bróša, bróška;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бро́шка | білоруська |
бро́шка | болгарська |
broša | верхньолужицька |
brócco «паросток, пагонець; голка» | італійська |
брош | македонська |
brocca «голка, шпилька» | народнолатинська |
broša | нижньолужицька |
brož | нижньолужицька |
broszka | польська |
brosza | польська |
broc «тс.» | провансальська |
бро́шка | російська |
брȍш | сербохорватська |
brošňa | словацька |
bróša | словенська |
bróška | словенська |
брока́т | українська |
брошь | українська |
брȍша | українська |
broche «брошка» | французька |
brož | чеська |
brože | чеська |
broc «тс.» | ? |
broca «брошка» | ? |
brocchus «випнутий уперед, вишкірений» (про зуби) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України