БРОШКА — ЕТИМОЛОГІЯ

бро́шка

очевидно, через російське і, можливо, німецьке посередництво (пор. н. Brósche) запозичено з французької мови;
фр. broche «брошка», як і іт. brócco «паросток, пагонець; голка», пров. ст. broc «тс.», broca «брошка», зводиться до нар.-лат. brocca «голка, шпилька», що походить від brocchus «випнутий уперед, вишкірений» (про зуби), до якого зводиться й укр. брока́т;
р. бро́шка, брошь, бр. болг. бро́шка, п. broszka, brosza, ч. brož, brože, слц. brošňa, вл. broša, нл. broša, brož, м. брош, схв. брȍш, брȍша, слн. bróša, bróška;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бро́шка білоруська
бро́шка болгарська
broša верхньолужицька
brócco «паросток, пагонець; голка» італійська
брош македонська
brocca «голка, шпилька» народнолатинська
broša нижньолужицька
brož нижньолужицька
broszka польська
brosza польська
broc «тс.» провансальська
бро́шка російська
брȍш сербохорватська
brošňa словацька
bróša словенська
bróška словенська
брока́т українська
брошь українська
брȍша українська
broche «брошка» французька
brož чеська
brože чеська
broc «тс.» ?
broca «брошка» ?
brocchus «випнутий уперед, вишкірений» (про зуби) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України