БРОСТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
борщ «суп із буряка, капусти і різних спецій; буряковий квас для борщу; [(бот.) морквяник, Chaerophyllum aromatum L.; борщівник, Heracleum L. Г, Mak»
псл. *bъrščь ‹ *bъrstjь (‹ *bъrst+*j+b) «борщівник» (бот.), згодом назва страви;
пов’язане (через те, що у борщівника гостре листя) з іє. *bhrstio-, від якого походять також лтс. burkšis, burksnis (бот.) «яглиця звичайна, Aegopodium podagraria L.» [‹*bur[k]šķis‹*burstis Эндзелин ЖМНП 1910, липень 200), дінд. bhṛṣṭíḥ «зубець, вістря, край, кут», лат. fastῑgium (‹*farsti-) «верх, верхівка», ірл. barr «маківка, верхівка», корр. bar «гілка», брет. barr «тс.», двн. parrēn «дибитися, їжитися», дісл. шв. barr «ялинова хвоя», шв. норв. borēе «реп’ях», дат. burre «тс.», двн. berst «мітла з жорсткого волосся», дісл. bursti «тс.», дангл. byrst «щетина», нвн. Borste «тс.», Bürste «щітка»;
менш переконливе пов’язання з р.-цсл. обрьзгɴѫти «скиснути», ч. břesk «терпкий смак», п. (o)brzazg (Machek IF 63, 129–130; ESJČ 69), схв. брст «листя, паростки», укр. брость «брунька» (Потебня РФВ 4, 216; Шанский ЭСРЯ І 2, 174), з н. Borre[t]sch «огіркова трава, Borrago officinal is L.» (Korbut PF 4, 402; Meyer І 175) або з н. Bär «ведмідь» і його похідними (Vaillant RÉS 16, 82);
для слов’янських форм значення «борщівник» первісне, потім «юшка з борщівника» і нарешті, спочатку лише в українській мові, «юшка, суп з буряка і капусти», звідки р. борщ, ч. слц. boršč, каш. bωršč, болг. борш, схв. бȍршч, слн. bóršč «тс.»;
р. ст. [борщ] (бот.) «борщівник», бр. боршч, баршч, п. barszcz, ч. bršť, слц. [bršt], вл. baršć «тс.», нл. baršć: «пастернак; брунька, росток», слн. bšč «цілюща трава; борщівник; пастернак»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борче́вка
боршє́вка
«болиголов, Conium maculatum L.; яглиця, Aegopodium podagraria L. ВеНЗн»
(бот.)
боршівка
«тс.»
борщевик
«борщівник»«тс.; астранція більша, Astrantia major L.»
(бот.)
борще́вка
«борщівник»
(бот.)
борщі́вка
«ямочка біля бороди, вусів Ж; борщівник Mak»
борщівки́
«червона рослина, яку беруть на борщ»
борщівни́к
«Heracleum L.; [бугила лісова, Anthriscus silvestris Hoffm.]; морквяник, Chaerophyllum aromaticum L. Mak; горщик для борщу; [любитель борщу; глумлива назва рота Ba]»
(бот.)
борщівни́ця
«торговка борщем; любителька борщу»
борщівни́чити
«торгувати борщем»
борщува́ти
«їсти борщ»
доборщи́ти
«довести до кінця, завершити, доробити»
переборщи́ти
«зробити щось зайве, перебільшити»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| боршч | білоруська |
| борш | болгарська |
| barr «тс.» | бретонська |
| baršć «тс.» | верхньолужицька |
| byrst «щетина» | давньоанглійська |
| parrēn «дибитися, їжитися» | давньоверхньонімецька |
| berst «мітла з жорсткого волосся» | давньоверхньонімецька |
| bhṛṣṭíḥ «зубець, вістря, край, кут» | давньоіндійська |
| barr «ялинова хвоя» | давньоісландська |
| bursti «тс.» | давньоісландська |
| burre «тс.» | датська |
| *bhrstio- | індоєвропейська |
| barr «маківка, верхівка» | ірландська |
| bωršč | кашубський |
| fastῑgium «верх, верхівка» (‹*farsti-) | латинська |
| burkšis | латиська |
| baršć: «пастернак; брунька, росток» | нижньолужицька |
| Borre[t]sch «огіркова трава, Borrago officinal is L.» | німецька |
| Bär «ведмідь» | німецька |
| Borste «тс.» | нововерхньонімецька |
| borēе «реп’ях» | норвезька |
| barszcz | польська |
| *b «борщівник» (‹ *bъ$rst+*j+b)(бот.) | праслов’янська |
| борщ | російська |
| борщ «борщівник» (бот.) | російська |
| обрьзгɴѫти «скиснути» | русько-церковнослов’янська |
| брст «листя, паростки» | сербохорватська |
| бȍршч | сербохорватська |
| boršč | словацька |
| bršt | словацька |
| bóršč «тс.» | словенська |
| bšč «цілюща трава; борщівник; пастернак» | словенська |
| брость «брунька» | українська |
| баршч | українська |
| břesk «терпкий смак» | чеська |
| boršč | чеська |
| bršť | чеська |
| barr «ялинова хвоя» | шведська |
| borēе «реп’ях» | шведська |
| bur[k]šķis | ? |
| bar «гілка» | ? |
| Bürste «щітка» | ? |
| значення «борщівник» | ? |
| потім «юшка з борщівника» | ? |
| борщ «борщівник» (бот.) | ? |
брoсть «брунька; зелень на дереві, гілля»
зближення з борщ (Потебня РФВ 4, 216), з лат. frons «лоб» (Petr BB 21, 210) менш переконливі;
допускається також (ЭССЯ 3, 58) зв’язок з псл. *brъsati «обшморгувати, обривати»;
псл. *brъstь ‹ *brŭd-tis або *brŭs-tis;
споріднене з дангл. brustian «пускати паростки», bréotan «ламати», дісл. brióta «тс.», двн. proӡ, свн. broӡ «брунька, паросток», brieӡen «відламувати гілки», brosem «хлібна крихта», broseme, нвн. Brósame(n) «тс.»;
можливо, сюди ж лат. frutex «кущ, чагарник», fruticāre «відламувати гілки»;
іє. *bhrud- (*bhreu-d-) «проростати, набрякати» або *bhreus- «тс.», до якого зводиться й укр. [бру́хо], р. брю́хо;
р. [брость] «брунька», п. [brość] (з укр.), слц. brost «брунька бука», болг. бръ́ст «молоді паростки», м. брст, схв. брст «молоді паростки, молоде листя», слн. bŕst «брунька, паросток, лоза»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бросна́тий
брост
«брунька»
бро́статися
бро́стє
«брость»
брости́на
«брунька»
бростити
брости́тися
бро́сто́к
«паросток»
бростува́ти
бруст
«брость»
ви́брост
розбрости́тпися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бръ́ст «молоді паростки» | болгарська |
| brustian «пускати паростки» | давньоанглійська |
| proӡ | давньоверхньонімецька |
| brióta «тс.» | давньоісландська |
| *bhrud- «проростати, набрякати» (*bhreu-d-) | індоєвропейська |
| frons «лоб» | латинська |
| frutex «кущ, чагарник» | латинська |
| брст | македонська |
| Brósame(n) «тс.» | нововерхньонімецька |
| brość (з укр.) | польська |
| *brъsati «обшморгувати, обривати» | праслов’янська |
| *brъstь | праслов’янська |
| брю́хо | російська |
| брст «молоді паростки, молоде листя» | сербохорватська |
| broӡ «брунька, паросток» | середньоверхньнімецька |
| brost «брунька бука» | словацька |
| bŕst «брунька, паросток, лоза» | словенська |
| бру́хо | українська |
| борщ | ? |
| bréotan «ламати» | ? |
| brieӡen «відламувати гілки» | ? |
| brosem «хлібна крихта» | ? |
| broseme | ? |
| fruticāre «відламувати гілки» | ? |
| *bhreus- «тс.» | ? |
| брость «брунька» | ? |
прочита́н «плющ звичайний, Hedera helix L. [копирняк європейський, Asarum europaeum L. Mak]» (бот.)
результат видозміни форми [брочетан] «плющ звичайний», яка, крім припущень, викладених при ній (ЕСУМ I 254–255), може бути також пов’язана з брость;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| брочетан «плющ звичайний» | українська |
| брость | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України