БРОСОК — ЕТИМОЛОГІЯ
броси́ти «кидати, відкидати»
характерний лише для російської мови і окремих західноукраїнських говорів результат видозміни значення «обшморгувати, оббивати, обчищати (насіння, гілки тощо)», яке зберігається в [бриснува́ти];
псл. *brъsiti «скребти, терти», *brysati від іє. *bhreŭk-, *bhrŭk-;
від іншого варіанта цієї ж основи з велярним k походить р. [брока́ть] «кидати», [брука́ть], схв. бр́кати «тс.», лит. braũkti «витирати, проводити (рукою); тіпати», лтс. brukt «відламувати; відпадати»;
р. броса́ть «кидати», [бро́снуть] «збивати руками дзвіночки і головки льону, конопель»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бро́снути
«кинути, залишити»
(неприємну роботу тощо)
бросо́к
«тонкий мотузок, за допомогою якого піднімають і опускають на тросі парус»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*bhreŭk- | індоєвропейська |
brukt «відламувати; відпадати» | латиська |
braũkti «витирати, проводити (рукою); тіпати» | литовська |
*brъsiti «скребти, терти» | праслов’янська |
брока́ть «кидати» | російська |
броса́ть «кидати» | російська |
бр́кати «тс.» | сербохорватська |
бро́снуть «збивати руками дзвіночки і головки льону, конопель» | українська |
значення «обшморгувати, оббивати, обчищати (насіння, гілки тощо)» | ? |
бриснува́ти | ? |
*brysati | ? |
*bhrŭk- | ? |
брука́ть | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України