БРОНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

бро́ня́ «панцир, лати, захисна обшивка; [зброя]»

прус. brunyos, лтс. bruņas могли бути запозичені як із слов’янських, так і з германських мов (Būga RR II 92; Mühl.– Endz. І 340; Trautmann 38);
остаточно не розв’язане питання про зв’язок з болг. бръ́нка «невеликий обруч», схв. bȑnjica «кільце, що вставляється тварині у ніздрю; сережка»;
пор. дірл. bruinne «груди», споріднене з нвн. Brust «тс.»;
гот. brunjō «броня, панцир, лати», двн. brunjа, brunna «тс.», дангл. brunnia «нагрудник» запозичені з кельтських мов;
псл. brъnja, запозичене з германських мов;
р. броня́, [бро́ня], бронь, бр. болг. бро́ня, др. бръня, броня, п. ст. brnіа, bronia, ч. brň, слц. brnenie, вл. bróńčka «зброя; панцир, лати», стсл. бръɴѩ (мн.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бронь «тс.»
броньови́к
бронюва́ти
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бро́ня білоруська
бръ́нка «невеликий обруч» болгарська
бро́ня болгарська
bróńčka «зброя; панцир, лати» верхньолужицька
brunjō «броня, панцир, лати» готська
brunnia «нагрудник» давньоанглійська
brunjа давньоверхньонімецька
bruinne «груди» давньоірландська
бръня давньоруська
bruņas латиська
Brust «тс.» нововерхньонімецька
brnіа польська
bronia польська
brъnja праслов’янська
brunyos прусська
броня́ російська
bȑnjica «кільце, що вставляється тварині у ніздрю; сережка» сербохорватська
brnenie словацька
бръɴѩ (мн.) старослов’янська
бро́ня українська
бронь українська
броня українська
brň чеська
bruinne «груди» ?
brunna «тс.» ?
brnіа ?
bronia ?

бро́ня «закріплення чого-н. за кимн.; документ про закріплення»

р. бронь «тс.» виникло як результат переосмислення бро́ня́ «панцир, лати», бронь «тс.»;
запозичення з російської мови;
бр. бро́ня;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бронь «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бро́ня білоруська
бронь «тс.» російська
бро́ня́ «панцир, лати» ?
бронь «тс.» ?

брині́ти «цвісти, красуватися, червоніти, достигати; блищати; [робитися ледве помітним]»

найближче споріднене або двн. brûn «блискучий, коричневий», лит. beras «гнідий», гр. φαρύνει (Sadn.– Aitz. VWb. I 151–153; Bern. I 87; Lidén Studien 68, Tochar. St. 9; Kluge– Mitzka 97), або дінд. bradhnáḥ «рудуватий, буланий» (Преобр. І 46; Срезневский І 180; Fick І 93; Strachan BB 20, 26; Schulze Kl. Schr. 112; Loewenthal 7; Uhlenbeck 192; Trautmann 35; Mayrhofer II 451);
очевидно, псл. *bronъ, *broněti, можливо, також *brъněti, bryněti, пов’язані з іє. *bhr/bher- «блискучий, блідо-коричневий», *bhron- «тс.»;
«перестиглий» Шух;
р. броне́ть «світліти; виблискувати жовтим, сірим, червоним кольором; [(про овес) достигати, наливатися, біліти, сивіти]», [бруне́ть, брыне́ть] «тс.», заст. бро́ный «білий, світлий», [бронь] «спілий колос, переважно вівса», [брунь, брон, бро́ня, брона́, бро́нка] «тс.», др. броныи «білий, білосірий, сірий, буланий» (про коня), бронии «тс.», п. brony «гнідий», ч. brůna «білий кінь», ст. broný «білий», слц. bronieť «червоніти, достигати», слн. [bruneti] «достигати, буріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

брені́ти «тс.»
бри́нявий (про зрубану смереку, що почала вже червоніти)
бронит́и «золотаво ясніти»
броні́ти «дозрівати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
φαρύνει грецька
brûn «блискучий, коричневий» давньоверхньонімецька
bradhnáḥ «рудуватий, буланий» давньоіндійська
броныи «білий, білосірий, сірий, буланий» (про коня) давньоруська
*bhr/bher- «блискучий, блідо-коричневий» індоєвропейська
beras «гнідий» литовська
brony «гнідий» польська
*bronъ праслов’янська
броне́ть «світліти; виблискувати жовтим, сірим, червоним кольором; [(про овес) достигати, наливатися, біліти, сивіти]» російська
bronieť «червоніти, достигати» словацька
bruneti «достигати, буріти» словенська
бруне́ть українська
брыне́ть «тс.» українська
бронь «спілий колос, переважно вівса» українська
брунь українська
брон українська
бро́ня українська
брона́ українська
бро́нка «тс.» українська
бронии «тс.» українська
brůna «білий кінь» чеська
*broněti ?
*brъněti ?
bryněti ?
*bhron- «тс.» ?
бро́ный «білий, світлий» ?
broný «білий» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України