БРОНЮВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бро́ня́ «панцир, лати, захисна обшивка; [зброя]»
псл. brъnja, запозичене з германських мов;
гот. brunjō «броня, панцир, лати», двн. brunjа, brunna «тс.», дангл. brunnia «нагрудник» запозичені з кельтських мов;
пор. дірл. bruinne «груди», споріднене з нвн. Brust «тс.»;
остаточно не розв’язане питання про зв’язок з болг. бръ́нка «невеликий обруч», схв. bȑnjica «кільце, що вставляється тварині у ніздрю; сережка»;
прус. brunyos, лтс. bruņas могли бути запозичені як із слов’янських, так і з германських мов (Būga RR II 92; Mühl.– Endz. І 340; Trautmann 38);
р. броня́, [бро́ня], бронь, бр. болг. бро́ня, др. бръня, броня, п. ст. brnіа, bronia, ч. brň, слц. brnenie, вл. bróńčka «зброя; панцир, лати», стсл. бръɴѩ (мн.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бронь
«тс.»
броньови́к
бронюва́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бро́ня | білоруська |
| бръ́нка «невеликий обруч» | болгарська |
| бро́ня | болгарська |
| bróńčka «зброя; панцир, лати» | верхньолужицька |
| brunjō «броня, панцир, лати» | готська |
| brunnia «нагрудник» | давньоанглійська |
| brunjа | давньоверхньонімецька |
| bruinne «груди» | давньоірландська |
| бръня | давньоруська |
| bruņas | латиська |
| Brust «тс.» | нововерхньонімецька |
| brnіа | польська |
| bronia | польська |
| brъnja | праслов’янська |
| brunyos | прусська |
| броня́ | російська |
| bȑnjica «кільце, що вставляється тварині у ніздрю; сережка» | сербохорватська |
| brnenie | словацька |
| бръɴѩ (мн.) | старослов’янська |
| бро́ня | українська |
| бронь | українська |
| броня | українська |
| brň | чеська |
| brunna «тс.» | ? |
| bruinne «груди» | ? |
| brnіа | ? |
| bronia | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України