БРОДА — ЕТИМОЛОГІЯ

брести́ «іти (переходити) вбрід; повільно йти»

псл. *brьsti ‹ *brьdti (*bredǫ), broditi;
споріднене з лит. brendù, brìsti «переходити вбрід», brýdoti «стояти у воді», bradýti «переходити вбрід», лтс. bridu, brist «бродити, переходити вбрід», bradât «переходити вбрід, чалапати (по болоті)», можливо, також алб. breth «підстрибую», фрак. Βρέδαι (топонім), тох. В preściye «баговиння, грязюка»;
іє. *bhred-;
зіставлення з гр. ἄρδω (‹*mrdō) «змочую, мочу» (Jóhannesson KZ 30, 451) сумнівне;
р. брести́, броди́ть, бр. браді́ць, др. брести, бродити, п. brnąć «брести, грузнути», brodzić, ч. brřisti, broditi se, слц. [bŕsť], brodiť, bŕdnúť, вл. brodźic, нл. broźiś, полаб. bradě (*brode[tъ]), болг. бро́дя, м. броди, схв. брòдити, слн. brêsti, brodíti, стсл. брести;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бре́день «невід, сітка, волок»
бреде́ць «бродяга»
брід
брідня́вий «грузький»
брі́дьма
бріле́ць «той, хто переходить вбрід»
броди́сько «брід»
броди́ти «ходити, йти по воді; ловити рибу бреднем; повільно ходити без мети»
бродня́ «блукання»
бро́до́к «малий брід; поточок»
бро́дом
бродя́га
бродя́жити
бродя́к «волок, рибальська снасть»
взабро́д (ходити)] Ж» вро́збрід
ви́бродити «задрипати»
забрі́д «відхід на заробітки, бродяжництво; бурлакування; рибний завод»
забро́да «задрипанець; волоцюга»
заброди́ти «тс.»
забро́дчик «робітник, який ловить рибу сітками (нa заводах)» (заст.)
збрід «потолоч; [вузьке місце в річці; мілке місце, де пристає пором»
збрі́дє «місце нижче броду»
збрідь «потолоч»
зброд
збро́день «бродяга, приблуда»
збро́дник «волок»
збродь «тс.»
межи́брід «місце між двома бродами»
на́брід «пришельці, потолоч»
на́бро́д «тс.»
по́бридки «бродяжництво»
ро́збрід
убрі́д
уброди́ «убрід»
ць «той, хто переходить вбрід»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
breth «підстрибую» албанська
браді́ць білоруська
бро́дя болгарська
brodźic верхньолужицька
ἄρδω «змочую, мочу» (‹*m$rdō)(Jóhannesson KZ 30, 451) грецька
брести давньоруська
*bhred- індоєвропейська
bridu латиська
brendù литовська
броди македонська
broźiś нижньолужицька
bradě (*brode[tъ]) полабська
brnąć «брести, грузнути» польська
brodzić «брести, грузнути» польська
*brьsti ‹ *brьdti (*bredǫ) праслов’янська
брести́ російська
брòдити сербохорватська
bŕsť словацька
brodiť словацька
bŕdnúť словацька
brêsti словенська
brodíti словенська
брести старослов’янська
броди́ть українська
бродити українська
Βρέδαι (топонім) фракійська
brřisti чеська
broditi se чеська
broditi ?
brìsti «переходити вбрід» ?
brýdoti «стояти у воді» ?
bradýti «переходити вбрід» ?
brist «бродити, переходити вбрід» ?
bradât «переходити вбрід, чалапати (по болоті)» ?
preściye «баговиння, грязюка» ?

відбро́д (у виразі наїстися до відброду «наїстися донесхочу»)

утворено від брід, можливо, під впливом п. w bród «багато, по самі вуха» («брести по самі вуха» в переносному вживанні);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
w bród «багато, по самі вуха» («брести по самі вуха» в переносному вживанні) польська
брід ?

кази́брід «лютий (місяць)»

складне утворення з основи дієслова [кази́ти] «псувати» та іменника брід;
назва зумовлена мінливістю погоди у відповідний місяць;
пор. іншу його назву [казидоро́га];
Фонетичні та словотвірні варіанти

казьо́ «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
кази́ти «псувати» ?
брід ?
казидоро́га ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України