БРИЧКИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бри́чка «легкий візок для їзди»
запозичення з польської мови;
п. bryczka, bryczyna, bryka, каш. [brička] виводиться (через н. Birutsche «двоколісний тарантас») з іт. biroccio (baroccio) «двоколка», що походить від лат. birota, утвореного з основ прислівника bis «двічі» і іменника rota «колесо» (Шелудько 22; Шанский ЭСРЯ І 2, 198–199; Преобр. І 46; Sławski І 45; Machek ESJČ 46; Въгленов БЕ 3, 237–238; Младенов 45; БЕР І 79; Bern. I 93);
помилковим є пов’язання п. bryka (з XVIII ст.) з фр. break (з 1859), що походить від англ. break «англійська коляска» (Фасмер І 215; Wartburg FEW І 508), а також з н. Prítsche «дошка» (Brückner 43; Holub–Kop. 78; Sadn.– Aitz. VWb. 1436);
р. бри́чка, бри́ка, [бры́ка], бр. бры́чка, ч. bryčka, pryčka, слц. brička, bryčka, болг. бри́чка;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бри́ка
«хура»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
break «англійська коляска» | англійська |
бры́чка | білоруська |
бри́чка | болгарська |
biroccio «двоколка» (baroccio) | італійська |
brička (через н. Birutsche «двоколісний тарантас») | кашубський |
birota | латинська |
Prítsche «дошка» | німецька |
bryczka | польська |
bryka (з XVIII ст.) | польська |
бри́чка | російська |
brička | словацька |
bryčka | словацька |
бри́ка | українська |
бры́ка | українська |
break (з 1859) | французька |
bryčka | чеська |
pryčka | чеська |
bryczyna | ? |
bryka | ? |
bis «двічі» | ? |
rota «колесо» | ? |
бри́чка «подорожник, Plantago L.» (бот.)
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з бри́ця (через певну зовнішню схожість густого колосовидного суцвіття відповідних рослин) або з бричка1 (із стебел подорожника діти плетуть іграшки в вигляді брички);
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бри́ця (через певну зовнішню схожість густого колосовидного суцвіття відповідних рослин)(із стебел подорожника діти плетуть іграшки в вигляді брички). | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України