БРИЧКА — ЕТИМОЛОГІЯ

запозичення з польської мови;

п. bryczka, bryczyna, bryka, каш. [brička] виводиться (через н. Birutsche «двоколісний тарантас») з іт. biroccio (baroccio) «двоколка», що походить від лат. birota, утвореного з основ прислівника bis «двічі» і іменника rota «колесо» (Шелудько 22; Шанский ЭСРЯ І 2, 198–199; Преобр. І 46; Sławski І 45; Machek ESJČ 46; Въгленов БЕ 3, 237–238; Младенов 45; БЕР І 79; Bern. I 93);

помилковим є пов’язання п. bryka (з XVIII ст.) з фр. break (з 1859), що походить від англ. break «англійська коляска» (Фасмер І 215; Wartburg FEW І 508), а також з н. Prítsche «дошка» (Brückner 43; Holub–Kop. 78; Sadn.– Aitz. VWb. 1436);

р. бри́чка, бри́ка, [бры́ка], бр. бры́чка, ч. bryčka, pryčka, слц. brička, bryčka, болг. бри́чка;

не зовсім ясне;

можливо, пов’язане з бри́ця (через певну зовнішню схожість густого колосовидного суцвіття відповідних рослин) або з бричка¹ (із стебел подорожника діти плетуть іграшки в вигляді брички);