БРИТТАМИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бритт
запозичення з англійської мови;
англ. Brit, Brett, дангл. Bret засвоєне з мови бриттів;
англ. Briton, сангл. Breton через фр. ст. Breton зводиться до лат. Brittōnem, зн. в. від Brittō «бритт»;
англ. кімр. Brython, як і лат. Brittō, дангл. Bret, походять від дкельт. *Britto, первісне значення якого було «шумний, буйний, бунтівний», потім «войовничий, воїн, боєць»;
р. бритт, брето́нец, бр. брыт, брэто́нец, п. brytaniec, bretończyk, ч. Brit, Bretoněc, слц. Brit, Bretónec, вл. Britanija, britiski, нл. Britanska, болг. брита́нец, заст. брити, схв. Брùтāнија, слн. británski;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брето́нець
брита́нець
Британскомъ
(1665)
Врита́нія
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Brit | англійська |
Briton | англійська |
Brython | англійська |
брыт | білоруська |
брита́нец | болгарська |
Britanija | верхньолужицька |
britiski | верхньолужицька |
Bret | давньоанглійська |
Bret | давньоанглійська |
Brython | кімрська |
Brittōnem | латинська |
Brittō | латинська |
Britanska | нижньолужицька |
brytaniec | польська |
bretończyk | польська |
бритт | російська |
Брùтāнија | сербохорватська |
Breton | середньоанглійська |
Brit | словацька |
británski | словенська |
брето́нец | українська |
брэто́нец | українська |
Breton | французька |
Brit | чеська |
Brett | ? |
Breton | ? |
від Brittō «бритт» | ? |
від Brittō «бритт» | ? |
*Britto | ? |
було «шумний, буйний, бунтівний» | ? |
потім «войовничий, воїн, боєць» | ? |
брити | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України