БРИТАНЕЦЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

брат

псл. bratrъ, bratъ;
споріднене з гр. φρατηρ, φρατωρ «член фратрії», прус. brāti, bratrikai (мн. зменш.) «братки», лит. broterelis «братик», лтс. brātarītis «братець», дінд. bhratā «брат», ав. brātar-, ос. ärvad, вірм. ełbair, лат. frāter, ірл. brāthir, гот. brōþar, двн. bruoder, тох. А рrасаr, тох. В procer «тс.»;
пор. ще зменш. лит. brólis, лтс. brālis, іллір. Βρα;
недостатньо обґрунтоване пов’язання слов’янських форм з іє. *bher-, bhra- «нести, родити» (Горяев 26–27);
р.бр.болг. м. брат, др. братъ, братръ, п. brat, ст. bratr, ч. bratr, ст. brat, слц. brat, вл. bratr, brat, (мн.) bratřa, нл. brat, bratš, полаб. brot, схв. брȁт, слн. bràt, стсл. братръ, братъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бpamúxa «тс.»
бра «брате»
братeйка «братик»
брата́к «друг»
брата́н «племінник»
брата́нич
брата́нна «дочка брата»
брата́нок
брата́ти «здружувати»
брата́тися
брата́ч «тс.»
бра́таш «тс., брат»
брата́шшя «братці»
братва́
бра́тейко
брате́льник «старший брат церковний»
брате́рник «тс.»
брате́рній
брате́рство
брати́ло «брата»
брати́м «побратим»
брати́мство «побратимство»
бра́тин
брати́на «братуха, [дружина брата Пі]»
брати́ня
брати́телі «двоюрідні брати і сестри»
брати́ця «дружина брата»
бра́тичич «тс. (по брату)»
брати́ща (зб.)
братівство́ «брати» (зб.)
братівщина «тс.; військова дружина, загін»
бра́тія
братки́ «вид хлібного печива» (мн.)
бра́тнин
бра́тній
братня́к «син дядька чи тітки»
братня́чка «дочка дядька чи тітки»
брато́ва́ «тс.; дружна компанія»
братови́зна «спадщина після брата»
братра́нець «тс.»
бра́тство
бра́ття
брату́нок
бра́тунь
брату́сь
бра́тця «брати»
бра́тчик
бра́тчик «брат; член братства (церковного тощо); член Січі»
братчина́ «братство»
бра́тчиця «учасниця в дівочому братстві»
бра́тщина «церковне братство»
братьо́ «тс.; товариш, побратим, двоюрідний брат»
бра́шень «тс.»
брита́нець
бря «тс.»
й
по́брат «побратим»
побратим
побрати́мець
побрати́мий
побрати́мство
побра́тний
по́бро «тс.»
ро́збрат «ворожнеча»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
brātar- авестійська
bratr (мн.) верхньолужицька
brat (мн.) верхньолужицька
bratřa (мн.) верхньолужицька
ełbair вірменська
brōþar готська
φρατηρ грецька
bruoder давньоверхньонімецька
bhratā «брат» давньоіндійська
братъ давньоруська
Βρα іллірійська
*bher- індоєвропейська
brāthir ірландська
frāter латинська
brātarītis «братець» латиська
brālis латиська
broterelis «братик» литовська
brólis литовська
брат македонська
brat нижньолужицька
bratš нижньолужицька
ärvad осетинська
brot полабська
brat польська
bratrъ праслов’янська
brāti прусська
брȁт сербохорватська
brat словацька
bràt словенська
братръ старослов’янська
братръ українська
братъ українська
bratr чеська
bratъ ?
φρατωρ «член фратрії» ?
зменш «братки» ?
А ?
procer «тс.» ?
ще ?
brólis ?
bhra- «нести, родити» ?
брат ?
bratr ?
brat ?

бритт

запозичення з англійської мови;
англ. Brit, Brett, дангл. Bret засвоєне з мови бриттів;
англ. Briton, сангл. Breton через фр. ст. Breton зводиться до лат. Brittōnem, зн. в. від Brittō «бритт»;
англ. кімр. Brython, як і лат. Brittō, дангл. Bret, походять від дкельт. *Britto, первісне значення якого було «шумний, буйний, бунтівний», потім «войовничий, воїн, боєць»;
р. бритт, брето́нец, бр. брыт, брэто́нец, п. brytaniec, bretończyk, ч. Brit, Bretoněc, слц. Brit, Bretónec, вл. Britanija, britiski, нл. Britanska, болг. брита́нец, заст. брити, схв. Брùтāнија, слн. británski;
Фонетичні та словотвірні варіанти

брето́нець
брита́нець
Британскомъ (1665)
Врита́нія (XVII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Brit англійська
Briton англійська
Brython англійська
брыт білоруська
брита́нец болгарська
Britanija верхньолужицька
britiski верхньолужицька
Bret давньоанглійська
Bret давньоанглійська
Brython кімрська
Brittōnem латинська
Brittō латинська
Britanska нижньолужицька
brytaniec польська
bretończyk польська
бритт російська
Брùтāнија сербохорватська
Breton середньоанглійська
Brit словацька
británski словенська
брето́нец українська
брэто́нец українська
Breton французька
Brit чеська
Brett ?
Breton ?
від Brittō «бритт» ?
від Brittō «бритт» ?
*Britto ?
було «шумний, буйний, бунтівний» ?
потім «войовничий, воїн, боєць» ?
брити ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України