БРИТА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бри́та «полотнище; штука полотна у три пілки Пі»
запозичено, мабуть, через польське посередництво з німецької мови;
н. Bréite «ширина тканини; полотнище» пов’язане з breit «широкий», свн. двн. breit, днн. дфриз. brēd, гол. breed, дангл. brād, англ. broad, дісл. brẹiðr, гот. braiþs «тс.», дальші етимологічні зв’язки яких залишаються неясними;
п. bryt «полотнище, пілка; ширина тканини, сукна, землі», [bret, bryta, breta] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брит
«пілка»
пять
()(XVIII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
broad | англійська |
breed | голландська |
braiþs «тс.» | готська |
brād | давньоанглійська |
breit | давньоверхньонімецька |
brẹiðr | давньоісландська |
brēd | давньонижньонімецька |
brēd | давньофризька |
Bréite «ширина тканини; полотнище» | німецька |
bryt «полотнище, пілка; ширина тканини, сукна, землі» | польська |
breit | середньоверхньнімецька |
bret «тс.» | українська |
bryta «тс.» | українська |
breta «тс.» | українська |
breit «широкий» | ? |
бри́ти
псл. briti «різати чимось гострим», пов’язане з іє. *bher- «терти, скребти, різати», *bhrī -, *bhrēi-;
споріднене з дінд. bhrīṇati «поранить», ав. pairibrīnaiti «обрізує кругом», brōiϑra- «лезо», перс, burrīdan «різати, стригти», фрак. βρίλων «цирульник», лат. friāre «розривати», лит. brežti «дряпати, шкрябати, скребти», дірл. brissid «розбитий», брет. bresa «битися»;
очевидно, сюди ж алб. britmi i parë «вересень» (букв. «перший місяць жнив»), britmі і dütë «жовтень» (букв. «другий місяць жнив»);
мабуть, алб. brisk «бритва» походить від болг. [бри́чък, брич];
запозиченням із слов’янських мов вважається також і лит. britvà;
р. брить, бри́тва, бр. брыць, бры́тва, др. брити, бритва, бричь, п. brzytwa, [brzytew], ч. bříti, břitva, břit «вістря», слц. britva, britiev, вл. britej, [britwja], нл. britwa, brіtwej, болг. [бри́я] «брию», [бри́ча] «тс.», [брич] «бритва», [бри́тва] «складаний ніж», м. бричи «бриє; обдирає», брич «бритва», бритва, схв. брùjати, бри́чити, брȕтва, брùјāч «бритва», брич «тс.», слн. bríti, brítev, brítva, p.-цcл. брити, бричь. «бритва», бритва «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бри́вий
«бритий»
бритв'я́ный
бри́тва
бри́твати
бри́твити
бри́твиці
«прилад для бриття»
бри́тити
бри́товка
брито́вниця
«скринька для бритв»
брить
«гострота; лезо»
брич
«бритва»
бри́ючий
(політ)
броя́ка
«чоловік, який не вміє бритись чи бриється погано»
ви́бричитися
«поголитися»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pairibrīnaiti «обрізує кругом» | авестійська |
britmi i parë «вересень» (букв. «перший місяць жнив») | албанська |
brisk «бритва» | албанська |
брыць | білоруська |
бри́чък | болгарська |
брич | болгарська |
бри́я «брию» | болгарська |
bresa «битися» | бретонська |
britej | верхньолужицька |
bhrīṇati «поранить» | давньоіндійська |
brissid «розбитий» | давньоірландська |
брити | давньоруська |
*bher- «терти, скребти, різати» | індоєвропейська |
friāre «розривати» | латинська |
brežti «дряпати, шкрябати, скребти» | литовська |
britvà | литовська |
бричи «бриє; обдирає» | македонська |
britwa | нижньолужицька |
brіtwej | нижньолужицька |
brzytwa | польська |
briti «різати чимось гострим» | праслов’янська |
брить | російська |
брùjати | сербохорватська |
britva | словацька |
britiev | словацька |
bríti | словенська |
brítev | словенська |
brítva | словенська |
p.-цcл. брити | словенська |
бри́тва | українська |
бры́тва | українська |
бритва | українська |
бричь | українська |
brzytew | українська |
britwja | українська |
бри́ча «тс.» | українська |
брич «бритва» | українська |
бри́тва «складаний ніж» | українська |
брич «бритва» | українська |
бритва | українська |
бри́чити | українська |
брȕтва | українська |
брùјāч «бритва» | українська |
брич «тс.» | українська |
бритва «тс.» | українська |
βρίλων «цирульник» | фракійська |
bříti «вістря» | чеська |
břitva «вістря» | чеська |
břit «вістря» | чеська |
*bhrī | ? |
*bhrēi- | ? |
brōiϑra- «лезо» | ? |
burrīdan «різати, стригти» | ? |
dütë «жовтень» (букв. «другий місяць жнив») | ? |
бер «кладка, місток з двох колод»
менш переконливе зіставлення з бра́ти, псл. *bьrati (Brückner 26), а також з бри́ти (Ильинский РФВ 65, 224);
споріднене, можливо, з дісл. brú «міст», bryggia, двн. brucka, гал. brīva «тс.», лит. briaunà «край, ребро», далі з псл. *bry (brъvе) «брова»;
псл. *brьvь, *brъvь (› берв, з відпадінням кінцевого в);
др. брьвь «колода», п. ber (тільки у виразі czarnym szlakiem a berem iść з укр.), ч. ст. břev «місток», болг. бръв «перекладина, місток», схв. брв «колода, дошка», слн. bŕv «кладка, місток»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берва
«тс.»
бере́
«стовбур дерева»
бир
«кладка»
(род. в. бирви, бирі)
бирх
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бръв «перекладина, місток» | болгарська |
brīva «тс.» | галльська |
brucka | давньоверхньонімецька |
brú «міст» | давньоісландська |
брьвь «колода» | давньоруська |
briaunà «край, ребро» | литовська |
ber (тільки у виразі czarnym szlakiem a berem iść з укр.) | польська |
*bьrati | праслов’янська |
*bry «брова» (brъvе) | праслов’янська |
*brьvь | праслов’янська |
брв «колода, дошка» | сербохорватська |
bŕv «кладка, місток» | словенська |
břev «місток» | чеська |
бра́ти | ? |
бри́ти | ? |
bryggia | ? |
*brъvь (› берв, з відпадінням кінцевого в) | ? |
břev «місток» | ? |
бреди́на (бот.)
не зовсім ясне;
пов’язується з бри́ти «зрізувати» (Корнев ЭИРЯ VII 104– 112; Откупщиков 117–118);
менш переконливим здається пов’язання з бреду́, брести́, яке мотивується тим, що рослина росте по мокрих місцях (Фасмер I 210; Преобр. I 44; Bern. I 83; Trautmann 36), недостатньо обґрунтованим є пов’язання назв цих рослин з алб. breth, bredhi «ялина» (Meyer EW 45);
ще більш сумнівне припущення Соболевського (Slavia 5, 440; Лекции 64) про існування вихідної форми *брѣдъ і порівняння з ч. ст. jabřadek «гілка винограду», п. ст. jabrząd «тополя» (пор. також Bezlaj Eseji 149; Sadn.–Aitz. VWb. I 158– 159);
р. [бреди́на] «верба», [бред] «тс.; зрізані на корм вербові гілки»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
breth | албанська |
jabrząd «тополя» (пор. також Bezlaj Eseji 149; Sadn.--Aitz. VWb. I 158-- 159) | польська |
бред «тс.; зрізані на корм вербові гілки» | українська |
jabřadek «гілка винограду» | чеська |
бри́ти «зрізувати» | ? |
бреду́ | ? |
брести́ | ? |
bredhi «ялина» | ? |
брѣдъ | ? |
jabřadek «гілка винограду» | ? |
jabrząd «тополя» (пор. також Bezlaj Eseji 149; Sadn.--Aitz. VWb. I 158-- 159) | ? |
бреди́на «верба» | ? |
бредня́ «дурниці, химери»
загальноприйнятої етимології не має;
ще менш вдале зіставлення з снн. снідерл. praten «говорити, базікати», англ. prate «базікати» (van Wijk IF 128–130);
спорідненість з дангл. breodian «кричати, кликати, звати», свн. braten «базікати» (Holthausen ZfSIPh 22, 146) сумнівна;
ці форми пов’язуються також через проміжне значення р. [бред] «скошена різносортна трава» з дієсловом бри́ти (Корнев ЭИРЯ VII 109–112);
з огляду на це робиться непереконливе припущення про запозичення східнослов’янських форм з бред- з польської мови (Richhardt 37);
п. brednia змушує припустити псл. *brъd-, паралельне до *bryd- (Brückner AfSlPh 11, 123);
пов’язується з брести́, бреду́, якому приписується початкове значення «ходити без певної мети», nop. р. сумасбро́д (Фасмер I 210; Bern. I 83; Mikl. EW 20; Sławski I 41–42; Sł. prasł, l 366; Sadn.– Aitz. VWb. l 210–214);
р. бред, бре́дить, бре́дни «бредня, дурниця, нісенітниця», [бреда́] «балакун, базіка, дурень», бр. [бредня́] «брехня», [бре́дзиць] «брехати; обмовляти, зводити наклеп», п. brednia «бредня, дурниця, нісенітниця», bredzić «марити, верзти, ляпати, молоти», [ bryda, breda], заст. brydnia, ст. brydzić (XVI ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бредня
«верзіння, недоречність, дурниці»
(XVI ст.)
бриде́нька
«тс.»
бридня́
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
prate «базікати» (van Wijk IF 128--130) | англійська |
бредня́ «брехня» | білоруська |
breodian «кричати, кликати, звати» | давньоанглійська |
brednia | польська |
brednia «бредня, дурниця, нісенітниця»«марити, верзти, ляпати, молоти» | польська |
bredzić «бредня, дурниця, нісенітниця»«марити, верзти, ляпати, молоти» | польська |
*brъd- | праслов’янська |
бред «скошена різносортна трава» | російська |
бред | російська |
braten «базікати» | середньоверхньнімецька |
praten «говорити, базікати» | середньонижньонімецька |
praten «говорити, базікати» | середньонідерландська |
бре́дить | українська |
бре́дни «бредня, дурниця, нісенітниця» | українська |
бреда́ «балакун, базіка, дурень» | українська |
бре́дзиць «брехати; обмовляти, зводити наклеп» | українська |
bryda | українська |
breda | українська |
бри́ти | ? |
бред- | ? |
*bryd- | ? |
брести́ | ? |
бреду́ | ? |
значення «ходити без певної мети» | ? |
сумасбро́д | ? |
сумасбро́д | ? |
brydnia | ? |
brydzić (XVI ст.) | ? |
бритт
англ. кімр. Brython, як і лат. Brittō, дангл. Bret, походять від дкельт. *Britto, первісне значення якого було «шумний, буйний, бунтівний», потім «войовничий, воїн, боєць»;
англ. Briton, сангл. Breton через фр. ст. Breton зводиться до лат. Brittōnem, зн. в. від Brittō «бритт»;
запозичення з англійської мови;
англ. Brit, Brett, дангл. Bret засвоєне з мови бриттів;
р. бритт, брето́нец, бр. брыт, брэто́нец, п. brytaniec, bretończyk, ч. Brit, Bretoněc, слц. Brit, Bretónec, вл. Britanija, britiski, нл. Britanska, болг. брита́нец, заст. брити, схв. Брùтāнија, слн. británski;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брето́нець
брита́нець
Британскомъ
(1665)
Врита́нія
(XVII ст.)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Brython | англійська |
Briton | англійська |
Brit | англійська |
брыт | білоруська |
брита́нец | болгарська |
Britanija | верхньолужицька |
britiski | верхньолужицька |
Bret | давньоанглійська |
Bret | давньоанглійська |
Brython | кімрська |
Brittō | латинська |
Brittōnem | латинська |
Britanska | нижньолужицька |
brytaniec | польська |
bretończyk | польська |
бритт | російська |
Брùтāнија | сербохорватська |
Breton | середньоанглійська |
Brit | словацька |
británski | словенська |
брето́нец | українська |
брэто́нец | українська |
Breton | французька |
Brit | чеська |
*Britto | ? |
було «шумний, буйний, бунтівний» | ? |
потім «войовничий, воїн, боєць» | ? |
Breton | ? |
від Brittō «бритт» | ? |
від Brittō «бритт» | ? |
Brett | ? |
брити | ? |
бруд «борода»
очевидно, застаріле східнослов’янське утворення;
можливо, споріднене з борода́ або бруд «нечистота», бри́ти;
р. [бруда́стый] «зарослий шерстю (?); товстощокий з другим підборіддям», ст. бруди «бакенбарди», бр. [брудзь] «пушок, волосся на губах і підборідді», др. бруди «бакенбарди»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бруду
«поріст на обличчі чоловіка, що голиться»
(род. в.)(1741)
брудь
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
брудзь «пушок, волосся на губах і підборідді» | білоруська |
бруди «бакенбарди» | давньоруська |
бруда́стый «зарослий шерстю (?); товстощокий з другим підборіддям» | російська |
борода́ або бруд «нечистота» | ? |
бри́ти | ? |
бруди «бакенбарди» | ? |
бру́ка́ти «бруднити, мазати»
псл. brukati ‹*broukatei, пов’язане з brudъ ‹ *broud«бруд», як blǫkati «блукати» з blǫditi «блудити»;
споріднене з лит. braũkti «витирати», лтс. braũcît «гладити, терти»;
похідне від того самого кореня іє. *bher- «терти, скребти, різати», від якого походять і бруд, брус, брид, бри́ти, бри́ка́ти, [бриснува́ти];
чергування к і с в основах бру́ка́ти, бри́ка́ти і брус, [бриснува́ти] пояснюється як рефлексація чергування іє, k і k;
менш переконливе тлумачення псл. brukati (Skok I 219) як звуконаслідувального утворення;
р. [брука́ть] «паскудити», п. brukać «тс.», болг. бру́ка «пухирчик на тілі», м. брука «прищик», схв. брукати «соромити», брука «сором, стид»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брукают
(1657)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бру́ка «пухирчик на тілі» | болгарська |
braũcît «гладити, терти» | латиська |
braũkti «витирати» | литовська |
брука «прищик» | македонська |
brukać «тс.» | польська |
brukati | праслов’янська |
brukati | праслов’янська |
брука́ть «паскудити» | російська |
брукати «соромити» | сербохорватська |
брука «сором, стид» | українська |
*broud «бруд» | ? |
blǫkati «блукати» | ? |
blǫditi «блудити» | ? |
*bher- «терти, скребти, різати» | ? |
бруд | ? |
брус | ? |
брид | ? |
бри́ти | ? |
бри́ка́ти | ? |
бриснува́ти | ? |
бру́ка́ти | ? |
бри́ка́ти | ? |
брус | ? |
бриснува́ти | ? |
голобри́ш «пройдисвіт, шахрай; бідняк, голяк»
буквально могло означати «наголо вибритий» і первісно могло стосуватися певної категорії людей, ознакою яких були голені голови;
не зовсім ясне утворення з основ прикметника го́лий і, очевидно, дієслова бри́ти;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
означати «наголо вибритий» | ? |
го́лий | ? |
бри́ти | ? |
збро́я
очевидно, запозичення з польської мови;
п. zbroja «зброя» зіставляється з broić «пустувати, витворяти» (первісно «рубати»), болг. м. брой «число», схв. брȏј «номер, число, кількість; цифра; числівник» (первісно «зарубка, надріз»), а також з псл. *brьjǫ, briti, укр. бри́ю, бри́ти;
бр. збро́я;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зброї́вня
збро́їти
«озброювати»
збро́їця
«зброя»
збро́їще
«тс.»
збройни́ця
«арсенал»
збро́ння
«озброєння»
збро́ня
«зброя»
зброя́р
озбро́єння
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
збро́я | білоруська |
брой «число» | болгарська |
брой «число» | македонська |
zbroja «зброя» | польська |
broić «пустувати, витворяти» (первісно «рубати») | польська |
*brьjǫ | праслов’янська |
briti | праслов’янська |
брȏј «номер, число, кількість; цифра; числівник» (первісно «зарубка, надріз») | сербохорватська |
бри́ю | українська |
бри́ти | українська |
фриво́льний «легковажний, не зовсім пристойний»
запозичене з латинської мови (можливо, через посередництво французької – фр. frivole);
лат. frivolus «нікчемний, пустий» утворене від дієслова frio «роздроблюю, розкришую», спорідненого з дінд. bhrīṇā́ti «ранять, пошкоджують», ав. pairibrīnaiti «ріжуть, стрижуть навколо», brōіϑra- «лезо», псл. briti, укр. бри́ти;
р. фриво́льный, бр. фрыво́льны, п. frywolny, ч. слц. frivolní, болг. фриво́лен, схв. фрѝволен;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фріво́льний
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pairibrīnaiti «ріжуть, стрижуть навколо» | авестійська |
brōіϑra- «лезо» | авестійська |
фрыво́льны | білоруська |
фриво́лен | болгарська |
bhrīṇā́ti «ранять, пошкоджують» | давньоіндійська |
frivolus «нікчемний, пустий» | латинська |
frio «роздроблюю, розкришую» | латинська |
frywolny | польська |
briti | праслов’янська |
фриво́льный | російська |
фрѝволен | сербохорватська |
frivolní | словацька |
бри́ти | українська |
frivole | французька |
frivolní | чеська |
фрикати́вний «щілинно-шумний» (лінгв.)(про приголосний звук)
науковий термін, запозичений із західноєвропейських мов;
н. frikativ, фр. fricatif, англ. fricative походять від науково-лат. fricātīvus, утвореного від лат. fricātus, що пов’язане з лат. frico «тру» і frio «розтираю, кришу», спорідненими з дінд. bhrīṇā́ti «ранять, пошкоджують», ав. pairibrīnaiti «ріжуть, стрижуть навколо», псл. briti, укр. бри́ти;
р. фрикати́вный, бр. фрыкаты́ўны, п. frykatywny, ч. frikativní, слц. frikatívny, болг. м. фрикати́вен, схв. фри̏кативен;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
pairibrīnaiti «ріжуть, стрижуть навколо» | авестійська |
fricative | англійська |
фрыкаты́ўны | білоруська |
фрикати́вен | болгарська |
bhrīṇā́ti «ранять, пошкоджують» | давньоіндійська |
fricātus | латинська |
frico «тру» | латинська |
frio «розтираю, кришу» | латинська |
фрикати́вен | македонська |
frikativ | німецька |
frykatywny | польська |
briti | праслов’янська |
фрикати́вный | російська |
фри̏кативен | сербохорватська |
frikatívny | словацька |
бри́ти | українська |
fricatif | французька |
frikativní | чеська |
fricātīvus | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України