БРИНЗА — ЕТИМОЛОГІЯ
бри́нза «овечий сир»
запозичення з східнороманських мов;
молд. бры́нзэ «сир, бринза», рум. brînză «тс.» переконливої етимології не має;
гаданий зв’язок з назвою місцевості Brienz (у Швейцарії) тепер заперечується (Wędkiewicz MRI I 289);
вважається праєвропейським словом (Machek ESJČ 70–71; Brückner 43; Шанский ЭСРЯ I 2, 205);
виводиться також (Çabej Rev. Shkodra I 26) від алб. (për)brëndësa-t «нутрощі; внутрішня оболонка шлунка ягняти, використовувана для виготовлення сиру», пов’язаного з brënda «всередині»;
р. бры́нза, [бры́ндза],бр. бры́нза, п. bryndza (з XVII ст.), ч. brynza (з XVI ст.), слц. [bryndza] (з XV ст.), болг. бръ́ндза, схв. ст. brençe«волоський сир» (1370);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бри́ндза
бри́ндзити
«робити бринзу»
бриндзя
(XVIII ст.)
бри́ндзя
«тс.»
бриндзяник
«коржик з бринзою»
бриндзя́нка
«бочонок для зберігання бринзи»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бры́нза | білоруська |
| бръ́ндза | болгарська |
| бры́нзэ «сир, бринза» | молдавська |
| bryndza (з XVII ст.) | польська |
| бры́нза | російська |
| brînză «тс.» | румунська |
| brençe «волоський сир» (1370) | сербохорватська |
| bryndza (з XV ст.) | словацька |
| бры́ндза | українська |
| brynza (з XVI ст.) | чеська |
| brënda «всередині» | ? |
| brençe «волоський сир» (1370) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України