БРИЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
бриль «капелюх, солом’яний капелюх»
запозичення з польської мови;
п. [bryl] виводиться від іт. ombrello «парасоль; капелюх», що походить від лат. umbrella «тс.», пов’язаного з umbra «тінь», спорідненим або з лит. ùnksnā «тінь», або з дінд. andháḥ «темний, сліпий» (SW І 215; Battisti–Alessio IV 2446; Walde–Hofm. II 814–815);
може бути зіставлене також з р. [брыли́] «краї, оборки, поля круглого капелюха», [брыла́] «губа (особливо верхня)», [брила] «тс.»;
р. [бриль, брыль], бр. [брыль] «тс.; козирок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бриль
(XVIII ст.)
брылевъ
(род. в. мн., 1588)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| брыль «тс.; козирок» | білоруська |
| andháḥ «темний, сліпий» | давньоіндійська |
| ombrello «парасоль; капелюх» | італійська |
| umbrella «тс.» | латинська |
| ùnksnā «тінь» | литовська |
| bryl | польська |
| брыли́ «краї, оборки, поля круглого капелюха» | російська |
| брыль | українська |
| umbra «тінь» | ? |
| брыла́ «губа (особливо верхня)» | ? |
| брила «тс.» | ? |
| бриль | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України