БРИКЕТАХ — ЕТИМОЛОГІЯ
брике́т «речовина, спресована у форму цеглинки, плитки»
запозичено (можливо, через російське і польське посередництво) з французької мови;
фр. briquette «брикет» через форму brique (XII ст.) «цегла» зводиться до снідерл. bricke «цегла», спорідненого з н. brechen «ламати»;
р. болг. брике́т, бр. брыке́т, п. brykiet, ч. слц. briketa, схв. брùкēт, слн. brikét;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брикетува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| брыке́т | білоруська |
| брике́т | болгарська |
| brechen «ламати» | німецька |
| brykiet | польська |
| брике́т | російська |
| брùкēт | сербохорватська |
| bricke «цегла» | середньонідерландська |
| briketa | словацька |
| brikét | словенська |
| briquette через форму brique зводитьс «брикет»«цегла» | французька |
| briketa | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України