БРИЗКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бри́зкати «прискати»
псл. bryzgali;
паралельне до pryskati давнє звуконаслідувальне утворення, очевидно, споріднене з лтс. brũzgât, brùzgât «бризкати; пирхати, форкати (про коней)», лит. bruzgeti «шуміти, бродити; клекотіти», снн. нн. prūsten «сопіти, шипіти, хропіти», сюди ж, можливо, гр. φρέαρ «колодязь», гот. brunna «колодязь; фонтан, джерело»;
р. бры́згать, бр. [бры́зкаць], п. bryzgać, ч. [brýzgat], слц. brýzgať, нл. bryzgaś, болг. бръ́згом, схв. брȕзгати, слн. brízgati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бри́згати
бри́зґати
бризґу́н
«водостріл, Toxotes»
(іхт.)
бризк
бри́зка
бри́зкавець
(вид риби)
бри́зкалка
«те, чим бризкають»
бризки́на
«бризка»
бри́знути
«приснути; вдарити»
бри́знутися
«приснутися; кинутися, впасти»
бризь
(вигук, що імітує бризкання, падіння, удар)
бризьк
бри́зькати
на́бриск
оббри́зкувач
розбри́зкувальний
розбри́зкувач
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бры́зкаць | білоруська |
бръ́згом | болгарська |
brunna «колодязь; фонтан, джерело» | готська |
φρέαρ «колодязь» | грецька |
brũzgât | латиська |
bruzgeti «шуміти, бродити; клекотіти» | литовська |
bryzgaś | нижньолужицька |
prūsten «сопіти, шипіти, хропіти» | нижньонімецька |
bryzgać | польська |
bryzgali | праслов’янська |
бры́згать | російська |
брȕзгати | сербохорватська |
prūsten «сопіти, шипіти, хропіти» | середньонижньонімецька |
brýzgať | словацька |
brízgati | словенська |
brýzgat | чеська |
brùzgât «бризкати; пирхати, форкати (про коней)» | ? |
бру́я «швидка течія в річці; бистрина; протяг»
не цілком ясне;
очевидно, споріднене з лит. briáutis «продиратися, пробиватися», гр. βρύειν «текти струменем; виливати; вирувати», гот. brunna, двн. brunno «джерело, колодязь», нвн. [brunzen, prünzen, бав. brunnlen, швейц.-нім. brunneln] «мочитися», лат. defrutum «виноградне сусло; сидр; виноградний сік, сироп», двн. brinwan «варити; шипіти», ірл. bruith «кипіння; куховарство»;
є спроби пов’язати також з гр. φρέαρ «колодязь», гомер. φρήατα «джерело», φρείατα «тс.» (‹*φρήFατα, φρήFαρ), вірм. ałbiwr, ałbewr «джерело» (Bern. І 88–89) або з р. бры́згать, укр. бри́зкати (Osten-Sacken IF 23, 379);
українські форми з бро- могли з’явитись під впливом дієслова бро́їти;
р. [бруя́] «струмінь, течія», [(вода) бруи́т] «сильнострумує», бр. [бру́іць] «мочитися», бруі́ца «струмувати», [бруй] «той, хто мочиться під час сну», [брулі] мн. «сеча», п. [bruić] «мочитися під себе», [bruj, brul, brulka] (з бр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
броя́ка
«сильна течія води»
броя́ки́
«пороги на річці»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бру́іць «мочитися» | білоруська |
ałbiwr | вірменська |
φρήατα «джерело» | гомерівське |
brunna | готська |
βρύειν «текти струменем; виливати; вирувати» | грецька |
φρέαρ «колодязь» | грецька |
brunno «джерело, колодязь» | давньоверхньонімецька |
brinwan «варити; шипіти» | давньоверхньонімецька |
bruith «кипіння; куховарство» | ірландська |
defrutum «виноградне сусло; сидр; виноградний сік, сироп» | латинська |
briáutis «продиратися, пробиватися» | литовська |
brunzen, prünzen, бав. brunnlen, швейц.-нім. brunneln «мочитися» | нововерхньонімецька |
bruić «мочитися під себе» | польська |
бруя́ «струмінь, течія» | російська |
бри́зкати | українська |
вода «сильнострумує» () | українська |
бруі́ца «струмувати» | українська |
бруй «той, хто мочиться під час сну» | українська |
брулі «сеча» | українська |
bruj (з бр.) | українська |
brul (з бр.) | українська |
brulka (з бр.) | українська |
φρείατα «тс.» (‹*φρήFατα, φρήFαρ) | ? |
ałbewr «джерело» | ? |
бры́згать | ? |
бро- | ? |
бро́їти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України