БРИЗКА — ЕТИМОЛОГІЯ
бри́зкати «прискати»
псл. bryzgali;
паралельне до pryskati давнє звуконаслідувальне утворення, очевидно, споріднене з лтс. brũzgât, brùzgât «бризкати; пирхати, форкати (про коней)», лит. bruzgeti «шуміти, бродити; клекотіти», снн. нн. prūsten «сопіти, шипіти, хропіти», сюди ж, можливо, гр. φρέαρ «колодязь», гот. brunna «колодязь; фонтан, джерело»;
р. бры́згать, бр. [бры́зкаць], п. bryzgać, ч. [brýzgat], слц. brýzgať, нл. bryzgaś, болг. бръ́згом, схв. брȕзгати, слн. brízgati;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бри́згати
бри́зґати
бризґу́н
«водостріл, Toxotes»
(іхт.)
бризк
бри́зка
бри́зкавець
(вид риби)
бри́зкалка
«те, чим бризкають»
бризки́на
«бризка»
бри́знути
«приснути; вдарити»
бри́знутися
«приснутися; кинутися, впасти»
бризь
(вигук, що імітує бризкання, падіння, удар)
бризьк
бри́зькати
на́бриск
оббри́зкувач
розбри́зкувальний
розбри́зкувач
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бры́зкаць | білоруська |
бръ́згом | болгарська |
brunna «колодязь; фонтан, джерело» | готська |
φρέαρ «колодязь» | грецька |
brũzgât | латиська |
bruzgeti «шуміти, бродити; клекотіти» | литовська |
bryzgaś | нижньолужицька |
prūsten «сопіти, шипіти, хропіти» | нижньонімецька |
bryzgać | польська |
bryzgali | праслов’янська |
бры́згать | російська |
брȕзгати | сербохорватська |
prūsten «сопіти, шипіти, хропіти» | середньонижньонімецька |
brýzgať | словацька |
brízgati | словенська |
brýzgat | чеська |
brùzgât «бризкати; пирхати, форкати (про коней)» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України