БРИЗКА — ЕТИМОЛОГІЯ

бри́зкати «прискати»

псл. bryzgali;
паралельне до pryskati давнє звуконаслідувальне утворення, очевидно, споріднене з лтс. brũzgât, brùzgât «бризкати; пирхати, форкати (про коней)», лит. bruzgeti «шуміти, бродити; клекотіти», снн. нн. prūsten «сопіти, шипіти, хропіти», сюди ж, можливо, гр. φρέαρ «колодязь», гот. brunna «колодязь; фонтан, джерело»;
р. бры́згать, бр. [бры́зкаць], п. bryzgać, ч. [brýzgat], слц. brýzgať, нл. bryzgaś, болг. бръ́згом, схв. брȕзгати, слн. brízgati;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бри́згати
бри́зґати
бризґу́н «водостріл, Toxotes» (іхт.)
бризк
бри́зка
бри́зкавець (вид риби)
бри́зкалка «те, чим бризкають»
бризки́на «бризка»
бри́знути «приснути; вдарити»
бри́знутися «приснутися; кинутися, впасти»
бризь (вигук, що імітує бризкання, падіння, удар)
бризьк
бри́зькати
на́бриск
оббри́зкувач
розбри́зкувальний
розбри́зкувач
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бры́зкаць білоруська
бръ́згом болгарська
brunna «колодязь; фонтан, джерело» готська
φρέαρ «колодязь» грецька
brũzgât латиська
bruzgeti «шуміти, бродити; клекотіти» литовська
bryzgaś нижньолужицька
prūsten «сопіти, шипіти, хропіти» нижньонімецька
bryzgać польська
bryzgali праслов’янська
бры́згать російська
брȕзгати сербохорватська
prūsten «сопіти, шипіти, хропіти» середньонижньонімецька
brýzgať словацька
brízgati словенська
brýzgat чеська
brùzgât «бризкати; пирхати, форкати (про коней)» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України