БРИЗ — ЕТИМОЛОГІЯ

бриз «легкий береговий вітер (на морі)»

запозичено з французької мови через російську і польську;
фр. brise «бриз, вітерець; північний вітер», відоме й іншим романським і германським мовам (ісп. brisa «бриз», порт. briza «північно-східний вітер», іт. breƷƷa «холодний вітерець, бриз», breƷƷare «дути, віяти», англ. breeze «легкий вітер, бриз», дангл. brize, н. Bríse, гол. brise, bries, дат. brise, норв. шв. bris «тс.»), можливо, походить із саксонської або фризької мови;
р. болг. бриз, бр. брыз, п. bryza, ч. brisa, briza, слц. bríza, схв. брȗза;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
брыз білоруська
бриз болгарська
bryza польська
бриз російська
брȗза сербохорватська
bríza словацька
brise «бриз, вітерець; північний вітер» французька
brisa чеська
briza чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України