БРИДНЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

ще менш вдале зіставлення з снн. снідерл. praten «говорити, базікати», англ. prate «базікати» (van Wijk IF 128–130);

спорідненість з дангл. breodian «кричати, кликати, звати», свн. braten «базікати» (Holthausen ZfSIPh 22, 146) сумнівна;

загальноприйнятої етимології не має;

пов’язується з брести́, бреду́, якому приписується початкове значення «ходити без певної мети», nop. р. сумасбро́д (Фасмер I 210; Bern. I 83; Mikl. EW 20; Sławski I 41–42; Sł. prasł, l 366; Sadn.– Aitz. VWb. l 210–214);

п. brednia змушує припустити псл. *brъd-, паралельне до *bryd- (Brückner AfSlPh 11, 123);

з огляду на це робиться непереконливе припущення про запозичення східнослов’янських форм з бред- з польської мови (Richhardt 37);

ці форми пов’язуються також через проміжне значення р. [бред] «скошена різносортна трава» з дієсловом бри́ти (Корнев ЭИРЯ VII 109–112);

р. бред, бре́дить, бре́дни «бредня, дурниця, нісенітниця», [бреда́] «балакун, базіка, дурень», бр. [бредня́] «брехня», [бре́дзиць] «брехати; обмовляти, зводити наклеп», п. brednia «бредня, дурниця, нісенітниця», bredzić «марити, верзти, ляпати, молоти», [ bryda, breda], заст. brydnia, ст. brydzić (XVI ст.);

очевидно, псл. briďъ, спочатку «гострий,кислий,огидний», потім «негарний, бридкий, поганий», bridъkъ «тс.», що, як і briti «брити», brudъ, зводяться до іє. *bher«різати чимось гострим», *bhr(e)i-;

споріднені з ав. pairi-brnīaiti «обрізувати», лтс. brĩdinât (brĩdinêt) «загрожувати, лаяти», brĩdêt «застерігати, страшити»;

мало переконливе припущення (Machek ESJČ 73; Hujer IF 44, 226228; Noha ZfSlPh 5, 212; Niedermann IF 37, 145–147) про слов’янську метатезу r під впливом псл. *soldъkъ і про зв’язок псл. bridъkъ (‹*bidrъkъ) з гот. baitrs «гіркий», нвн. bitter, англ. bitter «тс.»;

зв’язок з вигуком брр (Бузук ЗІФВ 7–8, 69–70) не доведений;

укр. [брида́к, брида́ль, брида́с], очевидно, виникли під впливом польської мови;

р. [бри́да] «докучлива, набридлива людина», [бридко́й] «різкий, пронизливий (вітер)», [брыд] «гострота, гіркота в повітрі, дим, чад», [бры́дкий] «гострий, гіркий, гидкий, димний, смердючий», бр. бры́дкі, бры́да, др. бридъкыи «терпкий, гострий, кислий, гіркий; жорстокий, суворий», бридыи «жорстокий», п. brzyd «огидність, бридкість, гидота, сором; негарний, бридкий», brzydki «бридкий», [brzydak], ч. břid, břitký «гострий», břiditi «псувати, робити негарно, бридко, гидко», слц. briď «бруд, огида», болг. бриди́ «віє, дме, ріже» (про вітер), схв. брȕдак «гострий, різкий», бр́дјети «палити, свербіти; пронизливо дути», ст. brid «гострота», слн. brídek «різкий, гіркий», bridéti «бути гострим; свербіти», стсл. бридъкъ «гострий»;