БРИГАНТИН — ЕТИМОЛОГІЯ
бриганти́на «легкий парусний корабель»
запозичено через російське і польське посередництво з французької мови;
фр. brigantine походить від іт. brigantino «піратський корабель», утвореного від brigante «грабіжник, розбійник», пов’язаного з brigare «добиватися, дбати, боротися», що походить від briga «боротьба, суперечка, неспокій, турбота»;
менш обґрунтоване пов’язання з англ. brigantine, що походить від фр. brigantine (Chambers 52) або безпосередньо з італійськими словами (Фасмер І 214; Смирнов 66; Falk–Torp 101);
р. болг. бриганти́на, бр. брыганты́на, брыганці́на, п. brygantyna, ч. brigantina, слц. слн. brigantína, схв. бригàнтūн, бриганти́на;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
brigantine | англійська |
брыганты́на | білоруська |
бриганти́на | болгарська |
brigantino «піратський корабель» | італійська |
brygantyna | польська |
бриганти́на | російська |
бригàнтūн | сербохорватська |
brigantína | словацька |
brigantína | словенська |
брыганці́на | українська |
бриганти́на | українська |
brigantine | французька |
brigantine | французька |
brigantina | чеська |
brigante «грабіжник, розбійник» | ? |
brigare «добиватися, дбати, боротися» | ? |
briga «боротьба, суперечка, неспокій, турбота» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України