БРЕСТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
брести́ «іти (переходити) вбрід; повільно йти»
зіставлення з гр. ἄρδω (‹*mrdō) «змочую, мочу» (Jóhannesson KZ 30, 451) сумнівне;
іє. *bhred-;
споріднене з лит. brendù, brìsti «переходити вбрід», brýdoti «стояти у воді», bradýti «переходити вбрід», лтс. bridu, brist «бродити, переходити вбрід», bradât «переходити вбрід, чалапати (по болоті)», можливо, також алб. breth «підстрибую», фрак. Βρέδαι (топонім), тох. В preściye «баговиння, грязюка»;
псл. *brьsti ‹ *brьdti (*bredǫ), broditi;
р. брести́, броди́ть, бр. браді́ць, др. брести, бродити, п. brnąć «брести, грузнути», brodzić, ч. brřisti, broditi se, слц. [bŕsť], brodiť, bŕdnúť, вл. brodźic, нл. broźiś, полаб. bradě (*brode[tъ]), болг. бро́дя, м. броди, схв. брòдити, слн. brêsti, brodíti, стсл. брести;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бре́день
«невід, сітка, волок»
бреде́ць
«бродяга»
брід
брідня́вий
«грузький»
брі́дьма
бріле́ць
«той, хто переходить вбрід»
броди́сько
«брід»
броди́ти
«ходити, йти по воді; ловити рибу бреднем; повільно ходити без мети»
бродня́
«блукання»
бро́до́к
«малий брід; поточок»
бро́дом
бродя́га
бродя́жити
бродя́к
«волок, рибальська снасть»
взабро́д
(ходити)] Ж» вро́збрід
ви́бродити
«задрипати»
забрі́д
«відхід на заробітки, бродяжництво; бурлакування; рибний завод»
забро́да
«задрипанець; волоцюга»
заброди́ти
«тс.»
забро́дчик
«робітник, який ловить рибу сітками (нa заводах)»
(заст.)
збрід
«потолоч; [вузьке місце в річці; мілке місце, де пристає пором»
збрі́дє
«місце нижче броду»
збрідь
«потолоч»
зброд
збро́день
«бродяга, приблуда»
збро́дник
«волок»
збродь
«тс.»
межи́брід
«місце між двома бродами»
на́брід
«пришельці, потолоч»
на́бро́д
«тс.»
по́бридки
«бродяжництво»
ро́збрід
убрі́д
уброди́
«убрід»
ць
«той, хто переходить вбрід»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| breth «підстрибую» | албанська |
| браді́ць | білоруська |
| бро́дя | болгарська |
| brodźic | верхньолужицька |
| ἄρδω «змочую, мочу» (‹*m$rdō)(Jóhannesson KZ 30, 451) | грецька |
| брести | давньоруська |
| *bhred- | індоєвропейська |
| bridu | латиська |
| brendù | литовська |
| броди | македонська |
| broźiś | нижньолужицька |
| bradě (*brode[tъ]) | полабська |
| brnąć «брести, грузнути» | польська |
| brodzić «брести, грузнути» | польська |
| *brьsti ‹ *brьdti (*bredǫ) | праслов’янська |
| брести́ | російська |
| брòдити | сербохорватська |
| bŕsť | словацька |
| brodiť | словацька |
| bŕdnúť | словацька |
| brêsti | словенська |
| brodíti | словенська |
| брести | старослов’янська |
| броди́ть | українська |
| бродити | українська |
| Βρέδαι (топонім) | фракійська |
| brřisti | чеська |
| broditi se | чеська |
| brìsti «переходити вбрід» | ? |
| brýdoti «стояти у воді» | ? |
| bradýti «переходити вбрід» | ? |
| brist «бродити, переходити вбрід» | ? |
| bradât «переходити вбрід, чалапати (по болоті)» | ? |
| preściye «баговиння, грязюка» | ? |
| broditi | ? |
бреди́на (бот.)
не зовсім ясне;
пов’язується з бри́ти «зрізувати» (Корнев ЭИРЯ VII 104– 112; Откупщиков 117–118);
менш переконливим здається пов’язання з бреду́, брести́, яке мотивується тим, що рослина росте по мокрих місцях (Фасмер I 210; Преобр. I 44; Bern. I 83; Trautmann 36), недостатньо обґрунтованим є пов’язання назв цих рослин з алб. breth, bredhi «ялина» (Meyer EW 45);
ще більш сумнівне припущення Соболевського (Slavia 5, 440; Лекции 64) про існування вихідної форми *брѣдъ і порівняння з ч. ст. jabřadek «гілка винограду», п. ст. jabrząd «тополя» (пор. також Bezlaj Eseji 149; Sadn.–Aitz. VWb. I 158– 159);
р. [бреди́на] «верба», [бред] «тс.; зрізані на корм вербові гілки»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| breth | албанська |
| jabrząd «тополя» (пор. також Bezlaj Eseji 149; Sadn.--Aitz. VWb. I 158-- 159) | польська |
| бред «тс.; зрізані на корм вербові гілки» | українська |
| jabřadek «гілка винограду» | чеська |
| бри́ти «зрізувати» | ? |
| бреду́ | ? |
| брести́ | ? |
| bredhi «ялина» | ? |
| брѣдъ | ? |
| jabřadek «гілка винограду» | ? |
| jabrząd «тополя» (пор. також Bezlaj Eseji 149; Sadn.--Aitz. VWb. I 158-- 159) | ? |
| бреди́на «верба» | ? |
бредня́ «дурниці, химери»
з огляду на це робиться непереконливе припущення про запозичення східнослов’янських форм з бред- з польської мови (Richhardt 37);
ці форми пов’язуються також через проміжне значення р. [бред] «скошена різносортна трава» з дієсловом бри́ти (Корнев ЭИРЯ VII 109–112);
спорідненість з дангл. breodian «кричати, кликати, звати», свн. braten «базікати» (Holthausen ZfSIPh 22, 146) сумнівна;
ще менш вдале зіставлення з снн. снідерл. praten «говорити, базікати», англ. prate «базікати» (van Wijk IF 128–130);
п. brednia змушує припустити псл. *brъd-, паралельне до *bryd- (Brückner AfSlPh 11, 123);
пов’язується з брести́, бреду́, якому приписується початкове значення «ходити без певної мети», nop. р. сумасбро́д (Фасмер I 210; Bern. I 83; Mikl. EW 20; Sławski I 41–42; Sł. prasł, l 366; Sadn.– Aitz. VWb. l 210–214);
загальноприйнятої етимології не має;
р. бред, бре́дить, бре́дни «бредня, дурниця, нісенітниця», [бреда́] «балакун, базіка, дурень», бр. [бредня́] «брехня», [бре́дзиць] «брехати; обмовляти, зводити наклеп», п. brednia «бредня, дурниця, нісенітниця», bredzić «марити, верзти, ляпати, молоти», [ bryda, breda], заст. brydnia, ст. brydzić (XVI ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти
бредня
«верзіння, недоречність, дурниці»
(XVI ст.)
бриде́нька
«тс.»
бридня́
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| prate «базікати» (van Wijk IF 128--130) | англійська |
| бредня́ «брехня» | білоруська |
| breodian «кричати, кликати, звати» | давньоанглійська |
| brednia | польська |
| brednia «бредня, дурниця, нісенітниця»«марити, верзти, ляпати, молоти» | польська |
| bredzić «бредня, дурниця, нісенітниця»«марити, верзти, ляпати, молоти» | польська |
| *brъd- | праслов’янська |
| бред «скошена різносортна трава» | російська |
| бред | російська |
| braten «базікати» | середньоверхньнімецька |
| praten «говорити, базікати» | середньонижньонімецька |
| praten «говорити, базікати» | середньонідерландська |
| бре́дить | українська |
| бре́дни «бредня, дурниця, нісенітниця» | українська |
| бреда́ «балакун, базіка, дурень» | українська |
| бре́дзиць «брехати; обмовляти, зводити наклеп» | українська |
| bryda | українська |
| breda | українська |
| бред- | ? |
| бри́ти | ? |
| *bryd- | ? |
| брести́ | ? |
| бреду́ | ? |
| значення «ходити без певної мети» | ? |
| сумасбро́д | ? |
| сумасбро́д | ? |
| brydnia | ? |
| brydzić (XVI ст.) | ? |
бре́ндати «бродити, вештатися»
очевидно, результат пізньої (після припинення процесу утворення носових голосних) афективної видозміни основи bred-, brod-, яка зберігається в формах брести́, броди́ти;
пор. лит. brendù «бреду», brìsti «брести»;
р. [бры́ндать] «вештатися», бр. [бры́ндаць] «ходити, чалапати», абры́ндацъ «заляпати, забризкати», забры́ндаць «тс.», ч. bryndati se «бруднитися, борсатися в грязюці», болг. [бре́нцам] «тиняюсь», [бре́ндзам] «забруднюю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
забре́ндатися
«забруднитися»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бры́ндаць «ходити, чалапати» | білоруська |
| бре́нцам «тиняюсь» | болгарська |
| brendù «бреду» | литовська |
| бры́ндать «вештатися» | російська |
| абры́ндацъ «заляпати, забризкати» | українська |
| забры́ндаць «тс.» | українська |
| бре́ндзам «забруднюю» | українська |
| bryndati se «бруднитися, борсатися в грязюці» | чеська |
| bred- | ? |
| brod- | ? |
| брести́ | ? |
| броди́ти | ? |
| brendù «бреду» | ? |
| brìsti «брести» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України