БРЕЗЖИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

очевидно, псл. *brězgъ, *brьzgъ, *brosk- «кислий смак»;

споріднене з норв. brisk «гіркота», brisken «гіркий, терпкий»;

можливо, похідні від того самого кореня, що й бридки́й;

менш переконливе зближення (Bern. І 85–86; Преобр. І 44) з гр. φρīκη «дріж, страх» або з лат. fraceo «гіркну, протухаю», а також ототожнення (Brückner 44) з р. бре́зжить «світати», п. brzeszczy się «тс.»;

р. бре́згать «гидувати», [бро́снеть] «пліснявіти», [броснь] «пліснява, цвіль», [обре́знуть] «закиснути» (про молоко), п. brzazg «гіркий (кислий) смак», brośń «пліснява», brośnieć «пліснявіти», zbrzazgnąć «скиснути», ч. břesknouti «киснути», р.-цсл. обрѣзгɴти «закиснути» (про квас), обрьзгɴти «тс.»;

псл. *brĕzgъ/*brěskъ;

споріднене з лит. brekšta «світанок, світання», breško, brekšti «світати, розвиднятися», apýbreškis «світанок», можливо, також дінд. bhrajatē «блищить, світить», ав. brāzaiti «блищить, сяє»;

в такому разі пов’язане з бере́за;

можливо, сюди ж належить свн. brehen «раптово сліпуче блиснути» (Schmidt KZ 25, 129);

до української мови слово, судячи з рефлексації ě (я зам. і), потрапило, очевидно, з польської;

р. [брезг] «світанок», бре́зжить, п. brzask «світанок, світання; досвіток», ст. brzazg, brzeżdżyć się «світати, розвиднятися», [каш. břwsk] «сутінки», ч. břesk «світанок», слц. bresk «тс.», полаб. brezďojě (‹*brěžǯaje[tъ] від *brěžati) «світає», слн. [brȇsk] «світанок», стсл. υрбрѣзгъ «тс.»;