БРЕДИТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

бредня́ «дурниці, химери»

загальноприйнятої етимології не має;
пов’язується з брести́, бреду́, якому приписується початкове значення «ходити без певної мети», nop. р. сумасбро́д (Фасмер I 210; Bern. I 83; Mikl. EW 20; Sławski I 41–42; Sł. prasł, l 366; Sadn.– Aitz. VWb. l 210–214);
п. brednia змушує припустити псл. *brъd-, паралельне до *bryd- (Brückner AfSlPh 11, 123);
з огляду на це робиться непереконливе припущення про запозичення східнослов’янських форм з бред- з польської мови (Richhardt 37);
ці форми пов’язуються також через проміжне значення р. [бред] «скошена різносортна трава» з дієсловом бри́ти (Корнев ЭИРЯ VII 109–112);
спорідненість з дангл. breodian «кричати, кликати, звати», свн. braten «базікати» (Holthausen ZfSIPh 22, 146) сумнівна;
ще менш вдале зіставлення з снн. снідерл. praten «говорити, базікати», англ. prate «базікати» (van Wijk IF 128–130);
р. бред, бре́дить, бре́дни «бредня, дурниця, нісенітниця», [бреда́] «балакун, базіка, дурень», бр. [бредня́] «брехня», [бре́дзиць] «брехати; обмовляти, зводити наклеп», п. brednia «бредня, дурниця, нісенітниця», bredzić «марити, верзти, ляпати, молоти», [ bryda, breda], заст. brydnia, ст. brydzić (XVI ст.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бредня «верзіння, недоречність, дурниці» (XVI ст.)
бриде́нька «тс.»
бридня́
Етимологічні відповідники

Слово Мова
prate «базікати» (van Wijk IF 128--130) англійська
бредня́ «брехня» білоруська
breodian «кричати, кликати, звати» давньоанглійська
brednia польська
brednia «бредня, дурниця, нісенітниця»«марити, верзти, ляпати, молоти» польська
bredzić «бредня, дурниця, нісенітниця»«марити, верзти, ляпати, молоти» польська
*brъd- праслов’янська
бред «скошена різносортна трава» російська
бред російська
braten «базікати» середньоверхньнімецька
praten «говорити, базікати» середньонижньонімецька
praten «говорити, базікати» середньонідерландська
бре́дить українська
бре́дни «бредня, дурниця, нісенітниця» українська
бреда́ «балакун, базіка, дурень» українська
бре́дзиць «брехати; обмовляти, зводити наклеп» українська
bryda українська
breda українська
брести́ ?
бреду́ ?
значення «ходити без певної мети» ?
сумасбро́д ?
сумасбро́д ?
*bryd- ?
бред- ?
бри́ти ?
brydnia ?
brydzić (XVI ст.) ?

бреха́ти «говорити неправду; гавкати»

мабуть, псл. *brexati (‹*breksati) «лаяти; кашляти», пов’язане з іє. *bher-/bherk-;
споріднене з лтс. brèkt «кричати, плакати», двн. praht «галас», свн. braht «тс.», дангл. breahtm, bearhtm «кричу, плачу», ірл. bressim «крик», дангл. beorсаn «лаяти; кашляти», англ. bark «тс.»;
зв’язок з р. бре́дить, [бреда́] «базіка, дурень», п. ст. brzedzić «базікати» (Brückner KZ 43, 313 і далі) потребує додаткової аргументації;
р. бреха́ть, бр. браха́ць, др. брехати «гавкати», п. br(z)echać (заст.) «гавкати, брехати (про собак); базікати», ст. brzechotac «гавкати; кричати (про деяких птахів)», ч. břechati «дзявкати», слц. brechať «гавкати; говорити неправду», болг. бре́хам «стогну; чихаю», схв. брèхати «задихатися; кашляти», слн. bręhati «тс.», brekati «кричати; верещати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

opéxa «брехун, брехуха»
брех (виг.)
брех «гавкання»
бреха́ка «тс.; епітет собаки»
бреха́ло
брехани́на «брехня»
бреха́рь «брехун»
бреха́ч
бреха́чка
брехе́нька «баєчка, небилиця»
бре́хи «вигадки»
бре́хіт «тс.»
брехли́вий
брехло́ «брехун»
бре́хля
брехня́
бре́хтя
бреху́н
брехуне́ць «адвокат» (заст. ірон.)
бреху́нка «брехуха; [жмуток волосся і заглибина на задній частині шиї]»
бреху́ха
брешко́ «брехунчик; гавкаючий со бака»
набреха́ч «донощик, обмовник»
обре́хи «брехні, наклепи»
пере́брех «перебріхування, перекручення фактів»
перебре́ха «брехун, брехуха»
підбре́хач
побреха́ч
побрехе́нька
прибреха́ч «донощик, обмовник»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
bark «тс.» англійська
браха́ць білоруська
бре́хам «стогну; чихаю» болгарська
breahtm давньоанглійська
beorсаn «лаяти; кашляти» давньоанглійська
praht «галас» давньоверхньонімецька
брехати «гавкати» давньоруська
*bher-/bherk- індоєвропейська
bressim «крик» ірландська
brèkt «кричати, плакати» латиська
brzedzić «базікати» польська
br(z)echać «гавкати, брехати (про собак); базікати» (заст.) польська
*brexati «лаяти; кашляти» (‹*breksati) праслов’янська
бре́дить російська
бреха́ть російська
брèхати «задихатися; кашляти» сербохорватська
braht «тс.» середньоверхньнімецька
brechať «гавкати; говорити неправду» словацька
bręhati «тс.»«кричати; верещати» словенська
brekati «тс.»«кричати; верещати» словенська
břechati «дзявкати» чеська
bearhtm «кричу, плачу» ?
бреда́ «базіка, дурень» ?
brzedzić «базікати» ?
brzechotac «гавкати; кричати (про деяких птахів)» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України