БРАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
брат
псл. bratrъ, bratъ;
споріднене з гр. φρατηρ, φρατωρ «член фратрії», прус. brāti, bratrikai (мн. зменш.) «братки», лит. broterelis «братик», лтс. brātarītis «братець», дінд. bhratā «брат», ав. brātar-, ос. ärvad, вірм. ełbair, лат. frāter, ірл. brāthir, гот. brōþar, двн. bruoder, тох. А рrасаr, тох. В procer «тс.»;
пор. ще зменш. лит. brólis, лтс. brālis, іллір. Βρα;
недостатньо обґрунтоване пов’язання слов’янських форм з іє. *bher-, bhra- «нести, родити» (Горяев 26–27);
р.бр.болг. м. брат, др. братъ, братръ, п. brat, ст. bratr, ч. bratr, ст. brat, слц. brat, вл. bratr, brat, (мн.) bratřa, нл. brat, bratš, полаб. brot, схв. брȁт, слн. bràt, стсл. братръ, братъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бpamúxa
«тс.»
бра
«брате»
братeйка
«братик»
брата́к
«друг»
брата́н
«племінник»
брата́нич
брата́нна
«дочка брата»
брата́нок
брата́ти
«здружувати»
брата́тися
брата́ч
«тс.»
бра́таш
«тс., брат»
брата́шшя
«братці»
братва́
бра́тейко
брате́льник
«старший брат церковний»
брате́рник
«тс.»
брате́рній
брате́рство
брати́ло
«брата»
брати́м
«побратим»
брати́мство
«побратимство»
бра́тин
брати́на
«братуха, [дружина брата Пі]»
брати́ня
брати́телі
«двоюрідні брати і сестри»
брати́ця
«дружина брата»
бра́тичич
«тс. (по брату)»
брати́ща
(зб.)
братівство́
«брати»
(зб.)
братівщина
«тс.; військова дружина, загін»
бра́тія
братки́
«вид хлібного печива»
(мн.)
бра́тнин
бра́тній
братня́к
«син дядька чи тітки»
братня́чка
«дочка дядька чи тітки»
брато́ва́
«тс.; дружна компанія»
братови́зна
«спадщина після брата»
братра́нець
«тс.»
бра́тство
бра́ття
брату́нок
бра́тунь
брату́сь
бра́тця
«брати»
бра́тчик
бра́тчик
«брат; член братства (церковного тощо); член Січі»
братчина́
«братство»
бра́тчиця
«учасниця в дівочому братстві»
бра́тщина
«церковне братство»
братьо́
«тс.; товариш, побратим, двоюрідний брат»
бра́шень
«тс.»
брита́нець
бря
«тс.»
й
по́брат
«побратим»
побратим
побрати́мець
побрати́мий
побрати́мство
побра́тний
по́бро
«тс.»
ро́збрат
«ворожнеча»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| brātar- | авестійська |
| bratr (мн.) | верхньолужицька |
| brat (мн.) | верхньолужицька |
| bratřa (мн.) | верхньолужицька |
| ełbair | вірменська |
| brōþar | готська |
| φρατηρ | грецька |
| bruoder | давньоверхньонімецька |
| bhratā «брат» | давньоіндійська |
| братъ | давньоруська |
| Βρα | іллірійська |
| *bher- | індоєвропейська |
| brāthir | ірландська |
| frāter | латинська |
| brātarītis «братець» | латиська |
| brālis | латиська |
| broterelis «братик» | литовська |
| brólis | литовська |
| брат | македонська |
| brat | нижньолужицька |
| bratš | нижньолужицька |
| ärvad | осетинська |
| brot | полабська |
| brat | польська |
| bratrъ | праслов’янська |
| brāti | прусська |
| брȁт | сербохорватська |
| brat | словацька |
| bràt | словенська |
| братръ | старослов’янська |
| братръ | українська |
| братъ | українська |
| bratr | чеська |
| bratъ | ? |
| φρατωρ «член фратрії» | ? |
| зменш «братки» | ? |
| А | ? |
| procer «тс.» | ? |
| ще | ? |
| brólis | ? |
| bhra- «нести, родити» | ? |
| брат | ? |
| bratr | ? |
| brat | ? |
бра́ти
р. брать, бр. браць, др. бьрати, брати, п. вл. brać, ч. bráti, слц. brať, нл. braś, полаб. berě «бере», болг. бера́, м. бе́ре, схв. брȁти, слн. bráti, стсл. бьрати;
псл. bьrati, berǫ, похідне від іє. *bher- «носити, приносити»;
споріднене з дінд. bhárati, bíbharti, bibhárti «несе, приносить, веде, відбирає», ав. baraiti «несе», курд. bərən «віднести», гр. φέρω «несу», вірм. berem «тс.», алб. bie «веду, приношу», лат. fero «несу», гот. baíra «тс.», baíran «носити; родити, утворити, виробити», ірл. biru «несу», tobiru «приношу, даю»;
сюди ж, можливо, лит. berti «сипати», лтс. bert «тс.» (Mühl.– Endz. І 291, 292), ос. baryn «зважувати» (Абаев ИЭСОЯ І 194, 238), дінд. bhṛtíḥ «несення, утримання, винагородження», лат. fors «випадок», ірл. brith «народження», гот. baúrþei «ноша, тягар», нвн. Bürde «тс.», Geburt «народження» (Zubatý LF 28, 31; Bern. І 51; Trautmann 31; Uhlenbeck 196; Būga RR II 314; Mikkola Ursl. Gr. I 43);
первісне значення «нести» зберігається в укр. бере́мок «оберемок», р. бере́мя, бр. бере́мо, п. brzemię «тягар», ч. břímě, слц. bremeno, вл. brěmjo, нл. brěmje, болг. бре́ме, схв. брȅме, стсл. брѣма «тс.», пор. дінд. bhártman- «несення, зберігання», переносні розвинулись спочатку в префіксальних формах типу *sъbъrati, первісно «знести»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берки́й
«липкий, клейкий; проворний (до роботи)»
беру́
беручки́й
«тс.»
бра́льник
«робітник, який збирає льон, коноплі»
бра́ля
«бральниця»
бра́нець
«полонений; [рекрут; людина, яку найняли вибрати коноплі]»
бра́нка
«полонянка; (набір рекрутів; сваха, шо веде молодих у дім молодого Я; назва, пов’язана з ткацьким верстатом Доп. УжДУ І]»«рогач»
(мн.)
бра́тися
«починати»
(за)
бра́тка
«взятка»
(при грі в карти)
брачка
«тс.; вимога на продукти, купівля; [соснова лопата Ва; тупа лопатка, якою підбирають сміття, глину тощо ЛЧерк; грабарка Л]»
брачки́й
«той, хто любить брати, хабарник»
бра́чний
«застосовуваний при вибиранні»
вбира́льний
вбира́льня
вбира́ч
(спец.)
вби́рка
«франтиха»
вбирни́й
вибира́тися
«збиратися в дорогу, виїжджати»
ви́бір
ви́бірка
ви́бі́рки
«залишки, брак; вередливість, перебірливість; [узори Mo]»
вибірко́вий
ви́бі́рний
вибірни́к
(спец.)
вибі́рчий
«збирач податків»
вибйранка
«вибір»
ви́бо́рець
ви́бори
ви́бо́рни́й
виборо́вий
ви́борочний
ви́бо́рчий
вибра́нець
відбира́льник
«приймальник, покупець; одержувач»
ві́дбі́р
«приймання; набір рекрутів»
відбі́рка
відбі́рни́й
«добірний; такий, шо відбирає»
відбі́рник
відбо́рець
«тс.»
відбо́рчик
«відбірний струг»
впідбі́р
добира́ти
«доїдати; догадуватися, метикувати»
добира́тися
«діставатися»
добира́ч
до́бі́р
добі́рка
добі́рний
добі́рчивий
«розбірливий»
добра́ння
«вибір»
дови́бори
забе́рки
«складки на спині свити»
забира́тися
«зайти, залізти; піти геть»
за́бі́р
«вишивки на кінцях перемітки; грабіж, захват Ж»
забіра́ти
«перегороджувати стінкою»
забі́рний
«такий, що багато бере»
забірни́к
забірня́к
«той, хто бере плату за роботу вперед»
забірчи́вий
«загарбницький, хижацький»
забі́рчий
забо́р
«перегородка з дощок (у хліві) Я; відправлення боржників на польові роботи Ж»
забо́ра
«ряд каміння, що перерізує русло ріки (на дніпровських порогах); комишева стінка, що перетинає річку (під час ловіння риби котцем) Г; барикада, оборона, захист, гребля Ж»
забо́ри
«тс.; задатки за роботу»
забо́рка
«шуба з складками на спині»
забо́ром
«спосіб ткання (квітчастих килимів тощо)»
заборчи́вий
«тс.»
заборя́ни́н
«робітник, який іде на роботу для виплати податків»
зби́ральний
збира́льник
збира́ч
зби́ркувати
«щось легке збирати»
збір
«збори; колекція, зібрання; [продукти з молока (сметана, масло); ярмарка; зібрані внески, податок Ж]»
збІрани́на
«тс.; зібрання, зібране звідусіль»
збірани́ця
«тс.»
збі́ранка
«збирання»
збіра́нник
«збирач»
збі́рка
«збори; сходка; збирання; колекція, зібрання; [овечі шкури, що скуповувались на полтавських ярмарках Г]»
збі́рни́й
збі́рник
«зібрання, колекція»
збі́рниця
«мітла; зборище»
збі́рня
«кімната, де збираються на сходку»
збірча́стий
збі́рщик
«збирач податків»
збірщина
«зібрані гроші»
збо́ри
«зібрання людей; складки на одязі»
збо́ристий
збо́рище
збо́рка
«складка на одязі»
збо́рниця
«ящик, скриня для збирання»
збо́рня
«збори; дім, де збираються люди тощо; общинний дім; казарма»
зборувати
«ярмаркувати»
збо́рчий
«збирач податків»
зібра́ння
набира́ти
«наривати (про болячку); купувати матеріал для шиття»
набі́р
«набирання (рекрутів); сукупність (чого-н., кого-н.); [вантаж Ж]»«тс.»
набі́раний
«зшитий з купованого матеріалу»
набірни́й
«складальний»
набо́ристий
«прикрашений, оздоблений»
набо́рна
«складальна»
набо́рний
«вантажний»
набо́рщик
«складач»
набо́рщицтво
«складання»
недобі́р
«нестача; [залишок, невиплата; дефіцит; малий вибір Ж]»
оббира́льник
«грабіжник, здирщик»
оббира́ти
«обчищати»
оббира́тися
«знаходитися; називатися»
обира́льник
«скребло (шкіряника)»
обира́ти
обо́рка
«бордюр, обшивка; бахрома; вістря»
обра́нець
переберни́ченько
«вередун»
перебира́ти
«вередувати; згадувати; переодягати»
перебира́тися
«переселятися; переходити, переправлятися; переодягатися»
перебира́ч
перебі́р
«лишок, надлишок; огляд, ревізія; перебірливість, вибагливість, каприз, примха»
пере́бі́рка
«сортування; переодягання; дощечка або паличка між рядами ткацької основи; перегородка»
пере́бірки
перебірко́вий
перебі́рливий
«вибагливий»
перебі́рник
«вередун»
перебі́рчивий
«тс.»
перебі́рчик
перебо́р
«заборгованість»
перебо́ра
перебо́рець
перебо́ристий
перебо́рка
«перегородка»
перебо́рщечка
«тс.»
переви́бори
переви́борний
підбира́тися
«підкрадатися; підроблятися»
підбира́ч
підбі́р
«добір; [каблук; мотузка]»
підбо́р
«набивка на взутті під п’ятою»
підбо́рний
«фальшивий, підроблений; належний до каблука»
побі́р
«побори, хабарі»
побіра́тися
«виряджатися, рушати»
побі́рець
«збирач»
побірни́ці
«плоскінь»
побі́рчий
«збирач податі»
побо́ри
побра́ти
«вирвати (льон, коноплі)»
побра́тися
«[тс.]; одружитися»
прибира́льник
прибира́ти
«брати; упорядковувати; одягати, виряджати, чепурити; вибрати, підібрати (до чого-н.)»
прибі́р
«одяг, вбрання, одягання, убирання; готування (до свята, весілля тощо); прикраса, оздоба; [узорна вишивка різнокольоровими нитками по лацкану кожуха]»
прибі́рний
«нарядний»
прибірни́ця
«та, що прибирає»
прибо́р
(столовий)
прибо́рка
призби́рувач
пробира́ти
«виривати якусь частину рослин (коноплі тощо); звільняти, готувати (місце); лаяти»
пробира́тися
«продиратися»
пробіра́нець
«людина, що її недавно морально покарали»
пробо́р
раний
«мережаний»
(про сорочку)
розбира́ти
«розкладати на складові частини; роздягати; розпізнавати, розрізняти; розуміти, метикувати; пройняти»
розбира́ч
ро́збі́р
розбі́рливий
розбі́рни́й
«чіткий, легко зрозумілий; такий, що його можна розібрати і скласти»
розбо́р
розбо́рка
розбо́рливий
«тямущий, розсудливий»
розібра́тися
«зазнатися»
у за́бір
«на заробітки»
убе́речко
«одяг, убрання»
убира́льник
«скребло (шкіряника)»
убира́льня
убира́ти
«одягати, прикрашати; бруднити; їсти»
убира́тися
«збиратися, залізти; увійти, оселитися; піти геть»
убира́ч
«прикрашувач»
убирни́й
уби́рок
«прикраса»
уби́ря
«вбрання»
у́бі́р
«одяг, вбрання; церковне облачения»
убіра́ння
«одягання; одяг, штани»
убо́р
«убір»
(заст).
убо́ристий
убо́рщик
(спец.)
убра́ний
«одягнений»
убра́ння́
«одяг; [штани]»
убра́нство
убра́тий
«тс.»
ба́брати «бруднити»
псл. babrati;
очевидно, давнє експресивне утворення, належне до ряду однотипних форм з тим самим значенням: укр. [ба́блятися], п. bablać, paprać, ч. piplati з подвоєнням першого кореневого приголосного;
пор. по́рпати;
зіставляється також (Machek ESJČ 40) з хет. paprāhh- «бруднити, оскверняти», рарrāі- «забруднитися»;
може розглядатись і як утворення з неповною редуплікацією кореня бр-(ати) (‹*bher-);
п. babrać (się), bebrać, ч. babrati (se), слц. babrat (sa), схв. бȁбрати «бабратися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бабра́йло
«людина, що бабрається в болоті»
бабрани́на
«халтура, погана робота О; брудна робота ВеУг»
ба́братися
«копатися, порпатися, ритися»
бабра́чка
«брудна робота»
ба́брош
«замазура»
бабру́ля
«неохайна жінка»
бабру́н
«гнойовий жук»
бе́брати
«бруднити; перегортати, шукаючи кращого (про їжу)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bablać | польська |
| paprać | польська |
| babrać (się) (się), bebrać | польська |
| bebrać | польська |
| babrati | праслов’янська |
| *bher- (‹*bher-) | праслов’янська |
| бȁбрати «бабратися» | сербохорватська |
| babratʹ (sa), (sa) | словацька |
| ба́блятися | українська |
| по́рпати | українська |
| бра́ти (‹*bher-) | українська |
| paprāhh- «бруднити, оскверняти» | хетська |
| рарrāі- «забруднитися» | хетська |
| piplati | чеська |
| babrati (se) | чеська |
бер «кладка, місток з двох колод»
псл. *brьvь, *brъvь (› берв, з відпадінням кінцевого в);
споріднене, можливо, з дісл. brú «міст», bryggia, двн. brucka, гал. brīva «тс.», лит. briaunà «край, ребро», далі з псл. *bry (brъvе) «брова»;
менш переконливе зіставлення з бра́ти, псл. *bьrati (Brückner 26), а також з бри́ти (Ильинский РФВ 65, 224);
др. брьвь «колода», п. ber (тільки у виразі czarnym szlakiem a berem iść з укр.), ч. ст. břev «місток», болг. бръв «перекладина, місток», схв. брв «колода, дошка», слн. bŕv «кладка, місток»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
берва
«тс.»
бере́
«стовбур дерева»
бир
«кладка»
(род. в. бирви, бирі)
бирх
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бръв «перекладина, місток» | болгарська |
| brīva «тс.» | галльська |
| brucka | давньоверхньонімецька |
| brú «міст» | давньоісландська |
| брьвь «колода» | давньоруська |
| briaunà «край, ребро» | литовська |
| ber (тільки у виразі czarnym szlakiem a berem iść з укр.) | польська |
| *brьvь | праслов’янська |
| *bry «брова» (brъvе) | праслов’янська |
| *bьrati | праслов’янська |
| брв «колода, дошка» | сербохорватська |
| bŕv «кладка, місток» | словенська |
| břev «місток» | чеська |
| *brъvь (› берв, з відпадінням кінцевого в) | ? |
| bryggia | ? |
| бра́ти | ? |
| бри́ти | ? |
| břev «місток» | ? |
боро́ти «долати, перемагати»
псл. *borti (*boriti);
споріднене з лит. bárti «ганити, лаяти», лтс. bãrt «лаяти», дісл. berja «бити» (мин. ч. barða), berjask «боротися», двн. berjan «бити», гр. φάρω «розколюю», лат. ferīre «бити, рубати, колоти», ірл. bara «гнів», алб. bsrni «б’єте»;
іє. *bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»;
р. боро́ть, бр. баро́цца «боротись», баро́ць «бити рогами», др. бороти, п. ст. bróć się, слц. boriť sa, вл. ст. wobróć so, нл. wobrojś se, полаб. börě «гавкає», болг. Бо́ря се, м. бори ce, схв. бòрити се, слн. boríti se, стсл. брати, борѩ, р.-цсл. барати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́ратись
«боротись»
боре́ць
борика́тися
бори́тель
борікати
«бити рогами, лобом»
боріка́тися
«борюкатися, боротися»
борі́ння
борня́
«боротьба»
боро́йло
«той, хто любить боротьбу»
боро́тися
бороття́
боротьба́
боруха́тись
«тс.; битися навкулачки»
бору́шка́тися
«тс.»
борюка́ти
«тс.»
борюка́тися
незбо́рений
незбори́мий
«непереможний»
незбо́рний
необори́мий
необо́рний
непобори́мий
непобо́рний
«тс.»
перебо́рний
побо́рник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bsrni «б’єте» | албанська |
| баро́цца «боротись» | білоруська |
| Бо́ря се | болгарська |
| wobróć so | верхньолужицька |
| φάρω «розколюю» | грецька |
| berjan «бити» | давньоверхньонімецька |
| berja «бити» (мин. ч. barða) | давньоісландська |
| бороти | давньоруська |
| *bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти» | індоєвропейська |
| bara «гнів» | ірландська |
| ferīre «бити, рубати, колоти» | латинська |
| bãrt «лаяти» | латиська |
| bárti «ганити, лаяти» | литовська |
| бори ce | македонська |
| wobrojś se | нижньолужицька |
| börě «гавкає» | полабська |
| bróć się | польська |
| *borti (*boriti) | праслов’янська |
| боро́ть | російська |
| барати | русько-церковнослов’янська |
| бòрити се | сербохорватська |
| boriť sa | словацька |
| boríti se | словенська |
| брати | старослов’янська |
| баро́ць «бити рогами» | українська |
| борѩ | українська |
| berjask «боротися» | ? |
| bróć się | ? |
| wobróć so | ? |
бо́рошно́
псл. *borxьno ‹*borsьno;
споріднене з лат. far, род. в. farris «полба, крупа, борошно», farīna «борошно», гот. barizeins «ячмінний», дісл. barr «ячмінь», дангл. bere «тс.», сюди ж лтс, barĩba «харчування», baruôt «годувати, відгодовувати»;
первісне значення «плоди рослини з остюками», пор. дінд. bhṛṣṭíḥ «вістря, кінчик, зубець», лат. fastīgium «вістря, кінчик, верхівка, вершина», ірл. корн. брет. barr «тс.; спис; чуб, вихор, маківка голови», дісл. barr «ялинова хвоя», burst «щетина», дангл. byrst «тс.»;
праслов’янська форма з суфіксальним -ьn-, як і лат. farīna, гот. barizeins, первісно була прикметниковою і виводиться також від раннього псл. *bor-g-si-no з коренем іє. *bhorg-/bherg-/bhreg- «дробити, розмелювати», тим самим, що і в лат. frango «ламати, кришити» (Откупщиков 228–230);
менш переконливе припущення (Шанский ЭСРЯ І 2, 191) про зв’язок з ч. brašna «торбина», яке виводиться від того самого кореня іє. *bher- «нести», що й бра́ти;
необґрунтоване твердження (Hirt РВгВ 23, 331) про запозичення з германських мов;
Фонетичні та словотвірні варіанти
brášnja
«харчі в дорогу»«тс.»
brášno
«харчі в дорогу»«тс.»
brošma
«свято тіла Христового»
brošma
«свято тіла Христового»
бороше́нний
бороше́нник
борошни́стий
борошни́ти
«обсипати борошном»
борошня
«всякий вид борошна»
борошня́к
«хрушак мучний»
борошня́ний
борошьно
«борошняна їжа»
брȁшно
«тс.»
брашàнце
«їжа, харчування, тіло господнє, вечеря»
Бра́шно
«борошно»
Бра́шно
«борошно»
брашьɴo
«їжа»
наборо́шнювати-
«житнє борошно»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| barr «тс.; спис; чуб, вихор, маківка голови» | бретонська |
| barizeins «ячмінний» | готська |
| barizeins | готська |
| bere «тс.» | давньоанглійська |
| byrst «тс.» | давньоанглійська |
| bhṛṣṭíḥ «вістря, кінчик, зубець» | давньоіндійська |
| barr «ячмінь» | давньоісландська |
| barr «ялинова хвоя» | давньоісландська |
| *bher- «нести» | індоєвропейська |
| barr «тс.; спис; чуб, вихор, маківка голови» | ірландська |
| barr «тс.; спис; чуб, вихор, маківка голови» | корнська |
| far | латинська |
| fastīgium «вістря, кінчик, верхівка, вершина» | латинська |
| farīna | латинська |
| frango «ламати, кришити» | латинська |
| *borxьno | праслов’янська |
| *bor-g-si-no | праслов’янська |
| brašna «торбина» | чеська |
| farris «полба, крупа, борошно» | ? |
| farris «полба, крупа, борошно» | ? |
| farīna «борошно» | ? |
| barĩba «харчування» | ? |
| baruôt «годувати, відгодовувати» | ? |
| значення «плоди рослини з остюками» | ? |
| bhṛṣṭíḥ «вістря, кінчик, зубець» | ? |
| burst «щетина» | ? |
| -ьn- | ? |
| *bhorg-/bherg-/bhreg- «дробити, розмелювати» | ? |
| бра́ти | ? |
брак «набір до війська, призов»
не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з бра́ти (пор. бра́нка «набір (рекрутів)»), але не виключена й можливість зв’язку з укр. ви́бракування;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ви́бракування | українська |
| бра́ти (пор. бра́нка «набір (рекрутів)») | ? |
бра́тки́ «фіалка триколірна, Viola tricolor L.» (бот.)
похідні утворення від брат;
назви зумовлені тим, що кожна квітка відповідних рослин має різнокольорові пелюстки, і пов’язані з казкою про брата і сестру, які, не знаючи про це, одружилися, а щоб не розлучатися, перетворилися в цю квітку;
р. [братки́] «Viola tricolor L.; Melampyrum nemorosum L.», бр. бра́ткі «Viola tricolor; Viola hybrida Hort.; [перестріч, Melampyrum L.]», п. bratki «Viola tricolor»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бра́тіки
«тс.; перестріч, Melampyrum nemorosum L.»
бра́тка
«Viola tricolors»
брато́к
«Viola sylvestris Lam.»
бра́тчик
«Viola tricolor L.»
(і сестри́чка)
бра́тчики
«Melampyrum nemorosum L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бра́ткі «Viola tricolor; Viola hybrida Hort.; [перестріч, Melampyrum L.]» | білоруська |
| bratki «Viola tricolor» | польська |
| брат | ? |
| братки́ «Viola tricolor L.; Melampyrum nemorosum L.» | ? |
брудерша́фт
запозичення з німецької мови;
н. Brúderschaft «братерство», Brǘderschaft «тс.; братство» утворені додаванням суфікса -schaft до основи іменника Brúder «брат», спорідненого з псл. bratrъ, укр. брат;
р. брудерша́фт, бр. брудэрша́фт, п. bruderszaft, болг. бру́дершафт, схв. брудершафт;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| брудэрша́фт | білоруська |
| бру́дершафт | болгарська |
| Brúderschaft «братерство» | німецька |
| bruderszaft | польська |
| bratrъ | праслов’янська |
| брудерша́фт | російська |
| брудершафт | сербохорватська |
| брат | українська |
| Brúder «брат» | ? |
га́рбати «захоплювати, грабувати»
неясне;
можливо, утворилось на основі виразів гар брати «брати данину», за гар брати, у яких слово гар «данина» виводиться від дісл. harr (haerr) «князь» (букв, «сивий, старий»), barri «князь»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
загарбати
загарбник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| harr «князь» (haerr)(букв, «сивий, старий») | давньоісландська |
| гар брати «брати данину» | ? |
| за | ? |
| гар | ? |
| брати | ? |
| гар «данина» | ? |
| barri «князь» | ? |
забо́ра «загородження; гребля Ж; очеретяна стінка поперек річки для ловіння риби; ряд каменів поперек річища»
остаточно не з’ясоване;
зіставляється з двн. bara «огороджена земля», свн. bar «бар’єр, огорожа», лит. bãras «частина поля, оброблювана за один раз», лат. ferus «доріжка навколо грядки», ferio «б’ю, колю», гр. φάρος «ділянка землі» (Berп. І 76; Mühl.–Endz. І 265; Walde–Hofm. I 537; Фасмер II 70);
пов’язується також з бра́ти, беру́ (Pokrovski ZfSlPh 9, 102; Grünenthal IF 46, 103);
найімовірніше, як і заборо́ло, пов’язане з боро́ти;
р. забо́р «паркан»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| φάρος «ділянка землі» | грецька |
| bara «огороджена земля» | давньоверхньонімецька |
| ferus «доріжка навколо грядки» | латинська |
| ferio «б’ю, колю» | латинська |
| bãras «частина поля, оброблювана за один раз» | литовська |
| забо́р «паркан» | російська |
| bar «бар’єр, огорожа» | середньоверхньнімецька |
| бра́ти | ? |
| беру́ | ? |
| заборо́ло | ? |
| боро́ти | ? |
Ники́фор
через церковнослов’янське посередництво запозичено в давньоруську мову з грецької;
гр. Νικήφορος (букв. «побідоносець») складається з основνίκη «перемога» і φόρος «який несе», пов’язаного зφέρω «несу», спорідненим з дінд. bhárati «несе, приносить», лат. fero «несу», вірм. berem «тс.», псл. bьrati, укр. бра́ти;
р. Ники́фор, бр. Нічы́пар, др. Никифоръ, п. Nicefor, ч. Nikifor, слц. Nikefor, болг. Никифо́р, м. Никифор, схв. Нићифор, Никифор, цсл. Никифоръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ки́фір
(Ме)
Микихво́р
Нетифо́р
Никифор
(1467)
Ничи́пір
Нікіфоръ
«побѣдоносъ»
(1627)
Чі́пка
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Нічы́пар | білоруська |
| Никифо́р | болгарська |
| berem «тс.» | вірменська |
| Νικήφορος νίκη «перемога» (букв. «побідоносець») | грецька |
| φόρος «який несе» | грецька |
| φέρω «несу» | грецька |
| bhárati «несе, приносить» | давньоіндійська |
| Никифоръ | давньоруська |
| fero «несу» | латинська |
| Никифор | македонська |
| Nicefor | польська |
| bьrati | праслов’янська |
| Ники́фор | російська |
| Нићифор | сербохорватська |
| Никифор | сербохорватська |
| Nikefor | словацька |
| бра́ти | українська |
| Никифоръ | церковнослов’янська |
| Nikifor | чеська |
рефера́т «короткий виклад змісту наукової праці, книги»
запозичення з німецької мови;
н. Referát походить від слат. referat, букв. «нехай він доповість», особової форми дієслова лат. referо, referre «нести назад; переказувати, повідомляти, доповідати», утвореного за допомогою префікса re- від ferо, ferrе «носити, доносити», спорідненого з гр. φέρω «несу», гот. baíra, ірл. biru «тс.», псл. berǫ, bьrati, укр. беру́, бра́ти;
р. болг. м. рефера́т, бр. рэфера́т, п. ч. слц. вл. нл. referat, схв. рефѐрāт, слн. referát;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рэфера́т | білоруська |
| рефера́т | болгарська |
| referat | верхньолужицька |
| baíra | готська |
| φέρω «несу» | грецька |
| biru «тс.» | ірландська |
| referо | латинська |
| referre «нести назад; переказувати, повідомляти, доповідати» | латинська |
| re- | латинська |
| ferrе «носити, доносити» | латинська |
| рефера́т | македонська |
| referat | нижньолужицька |
| Referát | німецька |
| referat | польська |
| berǫ | праслов’янська |
| bьrati | праслов’янська |
| рефера́т | російська |
| рефѐрāт | сербохорватська |
| referat | середньолатинська |
| referat | словацька |
| referát | словенська |
| беру́ | українська |
| бра́ти | українська |
| referat | чеська |
огник «зозулин цвіт, Lychnis flos cuculi L.; флокс Друмонда, Phlox drummondii Hook.» (бот.)
похідне утворення від [ого́нь] «вогонь»;
назва зумовлена яскравим кольором квітів цих рослин;
пор. п. płomieńczyk «татарське мило», ч. pana Ježíše krv «зозулин цвіт», plamenčice «татарське мило», схв. од два брата крв «тс.»;
р. [огневи́к] «татарське мило, Lychnis chalcedonica L.», схв. о̀гњица «зозулин цвіт», о̀гњац «татарське мило», слн. ogenj-pereč «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бузьків
«зозулин цвіт»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| płomieńczyk «татарське мило» | польська |
| огневи́к «татарське мило, Lychnis chalcedonica L.» | російська |
| од «тс.» | сербохорватська |
| два «тс.» | сербохорватська |
| брата «тс.» | сербохорватська |
| крв «тс.» | сербохорватська |
| о̀гњица «зозулин цвіт» | сербохорватська |
| ogenj-pereč «тс.» | словенська |
| о̀гњац «татарське мило» | українська |
| pana Ježíše krv «зозулин цвіт» | чеська |
| ого́нь «вогонь» | ? |
| płomieńczyk «татарське мило» | ? |
| plamenčice «татарське мило» | ? |
мета́фора
запозичення з середньолатинської мови;
слат. metaphora походить від гр. μεταφορά «метафора; переміщення», пов’язаного з дієсловом μεταφέρω «переношу, переміщую», що складається з префікса μετα- «пере-» і дієслова φέρω «несу», спорідненого з лат. fero «тс.», дінд. bhárati «несе», псл. berǫ «беру», укр. беру́, бра́ти;
р. болр. м. мета́фора, бр. мета́фара, п. ч. слц. metafora, вл. теtafer, схв. мета́фора, слн. metáfora;
Фонетичні та словотвірні варіанти
метафориза́ція
метафори́чний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| мета́фара | білоруська |
| теtafer | верхньолужицька |
| μεταφορά «метафора; переміщення» | грецька |
| bhárati «несе» | давньоіндійська |
| fero «тс.» | латинська |
| мета́фора | македонська |
| metafora | польська |
| berǫ «беру» | праслов’янська |
| мета́фора | російська |
| мета́фора | сербохорватська |
| metaphora | середньолатинська |
| metafora | словацька |
| metáfora | словенська |
| беру́ | українська |
| бра́ти | українська |
| metafora | чеська |
| μεταφέρω «переношу, переміщую» | ? |
| μετα- «пере-» | ? |
| φέρω «несу» | ? |
| мета́фора | ? |
Онисифо́р (чоловіче ім’я)
через церковнослов’янську мову запозичено з грецької;
гр. Ὀνησιφόρος букв. «який приносить користь», утворене з основ ὄνησις «користь, благо, вигода», що не має певної етимології, і φορός«який несе», пов’язаного з φέρω «несу», спорідненим з лат. fero «тс.», псл. berǫ, bьrati, укр. бра́ти;
р. Онисифо́р, Анисифо́р, бр. Анісіфо́р, стсл. Онисифоръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Онисіфо́ръ
«пожиток приносячій»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Анісіфо́р | білоруська |
| Ὀνησιφόρος | грецька |
| fero «тс.» | латинська |
| berǫ | праслов’янська |
| Онисифо́р | російська |
| Онисифоръ | старослов’янська |
| бра́ти | українська |
| Анисифо́р | українська |
| ὄνησις «користь, благо, вигода» | ? |
| φορός «який несе» | ? |
| φέρω «несу» | ? |
| bьrati | ? |
форту́на «доля, щасливий випадок»
запозичене з латинської мови (можливо, через посередництво польської);
лат. Fortūna «богиня щастя й долі» пов’язане з fortūna «доля, випадок», утвореним від fors (род. в. fortis) «доля, випадковість, несподіванка», яке зводиться до ferо «несу; одержую; піднімаю», спорідненого з дінд. bhárati «несе», bhárman «ноша, вантаж», ав. baraiti «несе», гр. φέρω «несу, ношу», гот. baíran «брати, нести», псл. bьrati, berǫ, укр. бра́ти;
р. болг. форту́на, бр. фарту́на, п. ч. fortuna, слц. слн. fortúna, м. фортуна «буря, шторм», схв. фо̀ртӯна «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фортуна
(XVII ст.)
фортуни́на
форту́нити
форту́нка
форту́нне
«щасливо»
(XVII ст.)
форту́нный
(XVI ст.)
хворту́на
хорту́на
хорту́нити
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baraiti «несе» | авестійська |
| фарту́на | білоруська |
| форту́на | болгарська |
| baíran «брати, нести» | готська |
| φέρω «несу, ношу» | грецька |
| bhárati «несе» | давньоіндійська |
| bhárman «ноша, вантаж» | давньоіндійська |
| Fortūna «богиня щастя й долі» | латинська |
| fortūna «доля, випадок» | латинська |
| fors «доля, випадковість, несподіванка» | латинська |
| ferо «несу; одержую; піднімаю» | латинська |
| фортуна «буря, шторм» | македонська |
| fortuna | польська |
| bьrati | праслов’янська |
| berǫ | праслов’янська |
| форту́на | російська |
| на «тс.» | сербохорватська |
| fortúna | словацька |
| fortúna | словенська |
| бра́ти | українська |
| fortuna | чеська |
фо́сфор (хім.)
запозичення з латинської мови;
нлат. phosphorus «фосфор» продовжує лат. phosphorus «ранкова зоря», що походить від гр. φωσφόράς «тс.» (букв. «світлоносний»), яке є складним словом, утвореним з іменника φω̃ς, φοτός «світло» (‹ φάος «тс.»), спорідненого з дінд. bhāsati «світити, блищати, сяяти», bhāsá «світло, сяйво», псл. bělъ, укр. бі́лий, та прикметника -φόρος «несучий, супутній», спорідненого з лат. fero «несу», вірм. berem «тс.», дінд. bhárati «бере», псл. bьrati «брати», укр. бра́ти;
р. болг. м. фо́сфор, бр. фо́сфар, п. ч. слц. вл. fosfor, нл. fosforina, схв. фо̏сфор, слн. fósfor;
Фонетичні та словотвірні варіанти
підфосфори́н
фосфоризува́ти
фо́сфористий
фосфори́т
фосфори́тися
фосфори́чний
фосфори́чність
фосфорува́ти
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фо́сфар | білоруська |
| фо́сфор | болгарська |
| fosfor | верхньолужицька |
| berem «тс.» | вірменська |
| φωσφόρoς «тс.» (букв. «світлоносний») | грецька |
| φοτός «світло» (‹ φάος «тс.») | грецька |
| -φόρος «несучий, супутній» | грецька |
| φω̃ς | грецька |
| φάος | грецька |
| bhāsati «світити, блищати, сяяти» | давньоіндійська |
| bhāsūˊ «світло, сяйво» | давньоіндійська |
| bhárati «бере» | давньоіндійська |
| phosphorus «ранкова зоря» | латинська |
| fero «несу» | латинська |
| фо́сфор | македонська |
| fosforina | нижньолужицька |
| phosphorus «фосфор» | новолатинська |
| fosfor | польська |
| bělъ | праслов’янська |
| bьrati «брати» | праслов’янська |
| фо́сфор | російська |
| фо̏сфор | сербохорватська |
| fosfor | словацька |
| fósfor | словенська |
| бі́лий | українська |
| бра́ти | українська |
| fosfor | чеська |
фурго́н «критий віз із кінною запряжкою; автомобіль або причеп із закритим кузовом для перевезення вантажу»
запозичення з французької мови;
фр. fourgon (fourcon, furgon) «фургон, багажний вагон» походить від нар.-лат. *furico «інструмент руху», furicare «рухатися», власне, «рухатися, як злодій», пов’язаного з fūr «злодій», що споріднене з гр. φω̃ρ «тс.», φέρω «несу», лат. fero «тс.», вірм. buṙn «рука, кулак; сила», дінд. bhárati «несе, приносить; відбирає», псл. bьrati, укр. бра́ти;
р. бр. болг. м. фурго́н, п. ч. слц. furgon, схв. фу̀ргōн;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фурґо́н
фурго́нник
хурго́н
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фурго́н | білоруська |
| фурго́н | болгарська |
| buṙn «рука, кулак; сила» | вірменська |
| φω̃ρ «тс.» | грецька |
| φέρω «несу» | грецька |
| bhárati «несе, приносить; відбирає» | давньоіндійська |
| fero «тс.» | латинська |
| фурго́н | македонська |
| *furico «інструмент руху» | народнолатинська |
| furicare «рухатися» | народнолатинська |
| fūr «злодій» | народнолатинська |
| furgon | польська |
| bьrati | праслов’янська |
| фурго́н | російська |
| фу̀ргōн | сербохорватська |
| furgon | словацька |
| бра́ти | українська |
| fourgon «фургон, багажний вагон» (fourcon, furgon) | французька |
| furgon | чеська |
фуру́нкул «чиряк»
запозичення з латинської мови;
лат. fūrunculus «фурункул, букв. злодійчик» пов’язане з fūr «злодій» (підставою для перенесення значення була стародавня антропоморфізація хвороб і болячок), спорідненим з гр. φώρ, φωρός «злодій», дінд. bháraḥ «розбій, грабунок, здобич», псл. bьrati, укр. бра́ти;
р. бр. болг. фуру́нкул, п. furunkuł, ч. furunk(u)l, слц. furunkel, вл. furunkl, схв. фуру́нкул;
Фонетичні та словотвірні варіанти
фурункульо́з
фурункульо́за
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| фуру́нкул | білоруська |
| фуру́нкул | болгарська |
| furunkl | верхньолужицька |
| φώρ | грецька |
| φωρός «злодій» | грецька |
| bháraḥ «розбій, грабунок, здобич» | давньоіндійська |
| fūrunculus «фурункул, букв. злодійчик» | латинська |
| fūr «злодій» (підставою для перенесення значення була стародавня антропоморфізація хвороб і болячок) | латинська |
| furunkuł | польська |
| bьrati | праслов’янська |
| фуру́нкул | російська |
| фуру́нкул | сербохорватська |
| furunkel | словацька |
| бра́ти | українська |
| furunk(u)l | чеська |
самбі́р «вид дерева» (бот.)
неясне;
можливо, складне утворення із займенника сам і основи дієслова бра́ти;
назва могла бути зумовлена властивістю лози прийматися з посаджених без коріння гілок;
Фонетичні та словотвірні варіанти
са́мбі́рка
«верба пурпурова, Salix purpurea L.»
самбіро́вий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сам | українська |
| бра́ти | українська |
люцифе́р «диявол, злий дух»
запозичено з латинської мови, можливо, через посередництво польської;
лат. Lūcifer «ранкова зоря» є складним утворенням з основ іменника lūx (род. в. lūcis) «світло», спорідненого з псл. lučь, укр. [луч], і дієслова fero «несу», спорідненого з псл. berǫ, νκρ. беру́, бра́ти (букв. «світлоносний»), що є калькою гр. φωσφόρος «світлоносний; ранкова зоря» (в грецькій міфології – діва-зірниця, яка проходила перед світанням із смолоскипом; у християнському середньовіччі назва була перенесена на володаря пекла);
р. люцифе́р «сатана», ст. «планета Венера», бр. [люцы́пар], п. lucyfer, lucyper «біс; ранкова зірка», ч. lucifer, [luciper] «диявол», [lucyper] «нікчема», слц. lucifer «диявол», вл. Lucіber, болі Лу́цифер, схв. Лy̏цифер, слн. lúcifer «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
луци́пер
«тс.»
луци́пір
«тс.; нечупара, замазура; мара; той, хто не любить умиватися Me»
люци́пер
«біс»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| люцы́пар | білоруська |
| Лу́цифер | болгарська |
| Lucіber | верхньолужицька |
| φωσφόρος «світлоносний; ранкова зоря» (в грецькій міфології -- діва-зірниця, яка проходила перед світанням із смолоскипом; у християнському середньовіччі назва була перенесена на володаря пекла) | грецька |
| Lūcifer «ранкова зоря» | латинська |
| lūcis «світло» | латинська |
| fero «несу» | латинська |
| lūx | латинська |
| lucyfer «біс; ранкова зірка» | польська |
| lucyper «біс; ранкова зірка» | польська |
| lučь | праслов’янська |
| berǫ | праслов’янська |
| люцифе́р «сатана» | російська |
| Лy̏цифер | сербохорватська |
| lucifer «диявол» | словацька |
| lúcifer «тс.» | словенська |
| луч | українська |
| беру́ | українська |
| бра́ти (букв. «світлоносний») | українська |
| lucifer | чеська |
| luciper «диявол» | чеська |
| lucyper «нікчема» | чеська |
суферя́ти «терпіти, переносити, витримувати»
запозичення з румунської мови;
рум. suferí «тс.» виникло з нар.-лат. *sufferīre, яке зводиться до лат. sufferre «тс.», утвореного за допомогою префікса sub- «під-» (suf-) від ferre «носити, нести», спорідненого з дінд. bhárati «несе», ав. baraiti «тс.», гр. φέρω «несу», вірм. berem «тс.», псл. berǫ, bьrati, укр. беру́, бра́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baraiti «тс.» | авестійська |
| berem «тс.» | вірменська |
| φέρω «несу» | грецька |
| bhárati «несе» | давньоіндійська |
| sufferre «тс.» | латинська |
| *sufferīre | народнолатинська |
| berǫ | праслов’янська |
| suferí «тс.» | румунська |
| беру́ | українська |
| sub- «під-» (suf-) | ? |
| ferre «носити, нести» | ? |
| bьrati | ? |
| бра́ти | ? |
перифері́я
запозичення з французької мови;
фр. périphérie «периферія» виникло з лат. peripheria «тс.», що зводиться до гр. περιφέρεια «околиця, периферія», пов’язаного з περιφέρω «ношу (воджу) навколо; кручу, обертаю», яке складається з префіксаπερι- «навколо» і дієсловаφέρω «несу, ношу», спорідненого з дінд. bhárati «бере», лат. ferō «несу», псл. bьrati, укр. бра́ти;
р. перифери́я, бр. перыферы́я, п. peryferia, ч. periférie, слц. periféria, вл. periferija, болг. перифе́рия, м. перифериjа, схв. перифèриjа, слн. periferíja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
перифери́чний
перифері́йний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| перыферы́я | білоруська |
| перифе́рия | болгарська |
| periferija | верхньолужицька |
| περιφέρεια «околиця, периферія» | грецька |
| περιφέρω «ношу (воджу) навколо; кручу, обертаю» | грецька |
| περι- «навколо» | грецька |
| φέρω «несу, ношу» | грецька |
| bhárati «бере» | давньоіндійська |
| peripheria «тс.» | латинська |
| ferō «несу» | латинська |
| перифериjа | македонська |
| peryferia | польська |
| bьrati | праслов’янська |
| перифери́я | російська |
| перифèриjа | сербохорватська |
| periféria | словацька |
| periferíja | словенська |
| бра́ти | українська |
| périphérie «периферія» | французька |
| periférie | чеська |
префера́нс (назва гри в карти)
запозичення з французької мови;
фр. préférence «преферанс (гра в карти); перевага» походить від дієслова préférеr «віддавати перевагу», що виникло з лат. praeferre «носити попереду, висувати вперед; віддавати перевагу», утвореного за допомогою префікса prae- «перед-» від ferre «носити, нести», споріднено з дінд. bhárati «несе, приносить, веде», ав. baraiti «несе», гр. φέρω «несу», псл. bьrati «нести; брати», укр. бра́ти;
р. болг. м. префера́нс, бр. прэфера́нс, п. ч. слц. preferans, схв. прѐферанс, слн. preferáns(a);
Фонетичні та словотвірні варіанти
преферанси́ст
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baraiti «несе» | авестійська |
| прэфера́нс | білоруська |
| префера́нс | болгарська |
| φέρω «несу» | грецька |
| bhárati «несе, приносить, веде» | давньоіндійська |
| praeferre «носити попереду, висувати вперед; віддавати перевагу» | латинська |
| ferre «носити, нести» | латинська |
| префера́нс | македонська |
| preferans | польська |
| bьrati «нести; брати» | праслов’янська |
| префера́нс | російська |
| прѐферанс | сербохорватська |
| preferans | словацька |
| preferáns(a) | словенська |
| бра́ти | українська |
| préférence «преферанс (гра в карти); перевага» | французька |
| préférеr «віддавати перевагу» | французька |
| preferans | чеська |
калори́фер
запозичення з французької мови;
фр. calorifère «теплопровідний; калорифер» утворено з лат. calor, -ōris «жара» і fero, ferre «нести», спорідненого з дінд. bhárati «несе», ав. baraiti «тс.», гот. baíran «нести», псл. berǫ «беру», укр. бра́ти;
р. калори́фер, бр. калары́фер, п. kaloryfer, ч. слц. kalorifer, болг. калори́фе́р, схв. кàлорифер, слн. kalorifêr;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| baraiti «тс.» | авестійська |
| калары́фер | білоруська |
| калори́фе́р | болгарська |
| baíran «нести» | готська |
| bhárati «несе» | давньоіндійська |
| calor | латинська |
| ferre «нести» | латинська |
| fero «нести» | латинська |
| kaloryfer | польська |
| berǫ «беру» | праслов’янська |
| калори́фер | російська |
| кàлорифер | сербохорватська |
| kalorifer | словацька |
| kalorifêr | словенська |
| бра́ти | українська |
| calorifère «теплопровідний; калорифер» | французька |
| kalorifer | чеська |
конфере́нція
запозичення з латинської мови;
слат. conferentia «присудження (церковної бенефіції); розмова», букв. «постанова, рішення» пов’язане з дієсловом слат. conferre «збиратися разом; порівнювати, розмовляти, радитися; пропонувати», лат. cōnferre «збирати, з’єднувати; ставати поруч, наближатися; розмовляти; порівнювати; доручати, вживати», утвореним за допомогою префікса com- (con-) «з-» від дієслова ferre «нести; одержувати; вести; витримувати; повідомляти, пропонувати; говорити; обмірковувати», спорідненого з псл. bьratі «брати, здобувати», укр. бра́ти «тс.»;
р. болг. конфере́нция, бр. канферэ́нцыя, п. konferencja, ч. konference, слц. konferencia, вл. konferenса, м. конференција, схв. конференций, слн. konferénca;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| канферэ́нцыя | білоруська |
| конфере́нция | болгарська |
| konferenса | верхньолужицька |
| cōnferre «збирати, з’єднувати; ставати поруч, наближатися; розмовляти; порівнювати; доручати, вживати» | латинська |
| конференција | македонська |
| konferencja | польська |
| bьratі «брати, здобувати» | праслов’янська |
| конфере́нция | російська |
| конференций | сербохорватська |
| conferre «збиратися разом; порівнювати, розмовляти, радитися; пропонувати» | середньолатинська |
| konferencia | словацька |
| konferénca | словенська |
| бра́ти «тс.» | українська |
| konference | чеська |
| conferentia «присудження (церковної бенефіції); розмова» | ? |
| com- «з-» (con-) | ? |
| ferre «нести; одержувати; вести; витримувати; повідомляти, пропонувати; говорити; обмірковувати» | ? |
про́скура «круглий хлібець у православних церковних обрядах»
фонетично видозмінене запозичення з грецької мови;
гр. προσφορά «дар, приношення» пов’язане з дієсловом προσφέρω «підношу, даю», утвореним за допомогою префікса προσ- «до-», пов’язаного з прийменником πρός, προτί «до; проти», від φέρω «несу», спорідненого з псл. berǫ, bьrati, укр. беру́, бра́ти;
р. [проскура́] «проскура», бр. [праскура́], др. проскура, проскора, п. proskura, м. поскура, [проскура], схв. про̏скура, цсл. проскоура;
Фонетичні та словотвірні варіанти
проскури́ця
про́скурки
«дрібні круглясті груші»
проскурне́
«винагорода священикові»
проску́рниця
про́скурня
«місце, де печуть проскури»
проскурце́ві
«вишивки на полотні у вигляді проскурки»
(вишивки)] Нед
проскурча́сті
«тс.»
(вишивки)] Нед
прости́ра
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| праскура́ | білоруська |
| προσφορά «дар, приношення» | грецька |
| προσφέρω «підношу, даю» | грецька |
| προτί «до; проти» | грецька |
| φέρω «несу» | грецька |
| πρός | грецька |
| проскура | давньоруська |
| проскора | давньоруська |
| поскура | македонська |
| проскура | македонська |
| proskura | польська |
| berǫ | праслов’янська |
| bьrati | праслов’янська |
| проскура́ «проскура» | російська |
| про̏скура | сербохорватська |
| беру́ | українська |
| бра́ти | українська |
| проскоура | церковнослов’янська |
убо́ристий «з вузькими, дрібними, близько розташованими літерами та невеликими проміжками між словами (про почерк, шрифт, друкований текст)»
запозичення з російської мови;
р. убо́ристый є префіксальним утворенням від брать, якому відповідає укр. бра́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| убо́ристый | російська |
| брать | російська |
| бра́ти | українська |
убо́рошна «жнива Чаб; збиральна кампанія Л»
запозичення з російської мови;
р. убо́рочная (у сполученні убо́рочная кампа́ния) походить від убира́ть (урожай), що є префіксальним утворенням від брать, якому відповідає укр. бра́ти;
бр. убо́рачная «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
убо́рушна
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| убо́рачная «тс.» | білоруська |
| убо́рочная (у сполученні убо́рочная кампа́ния)(урожай) | російська |
| брать | російська |
| бра́ти | українська |
убо́рщиця «прибиральниця»
запозичення з російської мови;
р. убо́рщица «тс.» походить від убира́ть «прибирати», що є префіксальним утворенням від брать, якому відповідає укр. бра́ти;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| убо́рщица «тс.» | російська |
| убира́ть «прибирати» | російська |
| брать | російська |
| бра́ти | українська |
у́рба́р «прибуток; кадастр Куз; оброк Лизанец»
запозичене, очевидно, через західнослов’янське посередництво з латинської мови;
слат. urbarium утворене від н. Urbar «прибуток; земельний кадастр», похідного від свн. urbor, urbur, urber, urbar «податок», джерелом якого є двн. urbëran «приносити прибуток», утворене за допомогою префікса ur- від двн. bёran «нести», що споріднене з лат. fero «несу», гр. φέρω «тс.», псл. berǫ «беру», bьrati, укр. бра́ти;
припускається також, що джерелом укр. [у́рбар, у́рбир] є уг. úrbér «тс.» (Лизанец 629);
п. urbarіum «список ґрунтових повинностей; повинність, записана в такому списку», ч. urbář, слц. слн. urbár, схв. урбариjум;
Фонетичні та словотвірні варіанти
урба́рія
«грошова повинність, сплачувана поміщику»
у́рбир
«оброк»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| φέρω «тс.» | грецька |
| urbëran «приносити прибуток» | давньоверхньонімецька |
| bёran «нести» | давньоверхньонімецька |
| fero «несу» | латинська |
| Urbar «прибуток; земельний кадастр» | німецька |
| urbarіum «список ґрунтових повинностей; повинність, записана в такому списку» | польська |
| berǫ «беру» | праслов’янська |
| bьrati | праслов’янська |
| урбариjум | сербохорватська |
| urbor | середньоверхньнімецька |
| urbur | середньоверхньнімецька |
| urber | середньоверхньнімецька |
| urbar «податок» | середньоверхньнімецька |
| urbarium | середньолатинська |
| urbár | словацька |
| urbár | словенська |
| úrbér «тс.» | угорська |
| бра́ти | українська |
| у́рбар | українська |
| у́рбир | українська |
| urbář | чеська |
Христофо́р (чоловіче ім’я)
запозичення з грецької мови;
гр. Χριστοφόρος, букв. «христоносець; той, хто носить Христа в собі», тобто «вірує в Нього», утворене з основ слів Χριστός «Христос» і φορός «той, що несе» від φέρω «несу, ношу», спорідненого з лат. ferō «беру», псл. berǫ, bürati, укр. беру́, бра́ти;
р. Христофо́р, бр. Хрыстафо́р, п. Krzystof, ч. Christofor, нл. Christoph, схв. Христо́фор, Кристо́фор, Хрѝстифор, слн. Krištof, цсл. Христофоръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Хрістофо́ръ
«хрестоносець»
(1627)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| Хрыстафо́р | білоруська |
| Χριστοφόρος | грецька |
| ferō «беру» | латинська |
| Christoph | нижньолужицька |
| Krzystof | польська |
| berǫ | праслов’янська |
| Христофо́р | російська |
| Христо́фор | сербохорватська |
| Krištof | словенська |
| беру́ | українська |
| Кристо́фор | українська |
| Хрѝстифор | українська |
| Христофоръ | церковнослов’янська |
| Christofor | чеська |
| тобто «вірує в Нього» | ? |
| Χριστός «Христос» | ? |
| φορός «той, що несе» | ? |
| φέρω «несу, ношу» | ? |
| bürati | ? |
| бра́ти | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України