БРАНДЕР — ЕТИМОЛОГІЯ
бра́ндер «судно, застосовуване для підпалювання ворожих кораблів і для того, щоб загородити їм шлях до порту»
запозичення з голландської чи німецької мови;
гол. brander, нвн. Bránder «тс.» пов’язані з нвн. гол. Brand «пожежа», нвн. brénnen «горіти», спорідненими з двн. гот. brinnan «тс.», дірл. bruth «жар, шал», лат. fervere «кипіти»;
р. бра́ндер, бр. бра́ндэр, п. brander;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бра́ндэр | білоруська |
| brander | голландська |
| Brand «пожежа» | голландська |
| brinnan «тс.» | готська |
| brinnan «тс.» | давньоверхньонімецька |
| bruth «жар, шал» | давньоірландська |
| fervere «кипіти» | латинська |
| Bránder «тс.» | нововерхньонімецька |
| Brand «пожежа» | нововерхньонімецька |
| brénnen «горіти» | нововерхньонімецька |
| brander | польська |
| бра́ндер | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України