БРАМА — ЕТИМОЛОГІЯ

бра́ма «ворота»

сюди ж належать аналогічні споріднені утворення др. боронь «перегородка, перешкода, перепона», вл. brónica «діафрагма», м. брана «гребля, загата млинова», схв. бра́на «тс.», пов’язані з псл. *borniti, укр. борони́ти;
п. brama «в’їзд, вхід до будови, великі двері, ворота; передмур’я; ключ; дорога, підхід, приступ», [bráma, wráma, brań], ст. brana «тс.» походить від ч. заст. [brána] «широкий прохід, вхід, в’їзд до будівлі, саду, міста», ст. [brána] «оборонні укріплення, окоп, шанець», що, як і слц. brána «ворота, вхід, міська застава», є прямим відповідником до п. ст. brona «перегородка, бар’єр; гребля, загата; перешкода, перепона; укріплення»;
давнє запозичення з польської мови;
р. заст. [бра́ма, бра́на], бр. бра́ма;
Фонетичні та словотвірні варіанти

брáмний «воротар, сторож»
брама (1591)
бря́ма «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бра́ма білоруська
brónica «діафрагма» верхньолужицька
боронь «перегородка, перешкода, перепона» давньоруська
брана «гребля, загата млинова» македонська
brama «в’їзд, вхід до будови, великі двері, ворота; передмур’я; ключ; дорога, підхід, приступ» польська
brona «перегородка, бар’єр; гребля, загата; перешкода, перепона; укріплення» польська
*borniti праслов’янська
бра́ма російська
бра́на «тс.» сербохорватська
brána «ворота, вхід, міська застава» словацька
борони́ти українська
бра́на українська
brána «широкий прохід, вхід, в’їзд до будівлі, саду, міста» чеська
bráma ?
wráma ?
brań ?
brana «тс.» ?
brána «широкий прохід, вхід, в’їзд до будівлі, саду, міста» ?
brána «оборонні укріплення, окоп, шанець» ?
brona «перегородка, бар’єр; гребля, загата; перешкода, перепона; укріплення» ?
бра́ма ?

брам «вузька смужка хутра для обшивання кожухів»

запозичено через польське посередництво з німецької мови;
непереконливе пов’язання (Mikl. EW 783) з слов’янським рамо, рамѧ як наслідку граматичного перерозподілу форм типу р. обра́мья, обра́мок, обра́менье, ра́менье «край, межа лану»;
в слов’янських мовах запозичення, що походять від свн. bram і від дісл. barmr, частково змішались;
нвн. [Bráme] (Brame, свн. brëm) «обшивка, опушка, хутряна оторочка» споріднене з гол. braam «край, борт», англ. brim «тс.», нвн. verbrämen «облямовувати, обшивати», двн. brāma «ожиновий кущ», дісл. barmr «край, кайма, облямівка, обшивка», сангл. barme «тс.», що походять від іє. *bher«виступати вперед, випинатися»;
р. заст. [бра́ма], [бара́ма́] «барма, опліччя; намисто на урочистому одязі, риза священика; кільчастий обладунок (кольчуга)», п. ст. bram, brama «прикраса на руках чи ногах жінок», bramka «дорога прикраса на голові або на шиї жінки», ч. prým «галун, позумент, нашивка», ст. prém, слц. prám «тс.», вл. brama, нл. bram, слн. prȃm;
Фонетичні та словотвірні варіанти

брама «лиштва в платті, облямівка» (1574)
бра́ма «опушка з сап’яну, плису або смушок»
брамовати «обшивати по краях» (1573)
обра́нка «облямівка верхнього одягу шнурками»
о́бранка «сукно для облямування одягу; обшивка»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
brim «тс.» англійська
brama верхньолужицька
braam «край, борт» голландська
brāma «ожиновий кущ» давньоверхньонімецька
barmr давньоісландська
barmr «край, кайма, облямівка, обшивка» давньоісландська
*bher «виступати вперед, випинатися» індоєвропейська
bram нижньолужицька
Bráme «обшивка, опушка, хутряна оторочка» (Br$ame, свн. brëm) нововерхньонімецька
verbrämen «облямовувати, обшивати» нововерхньонімецька
bram «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» польська
brama «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» польська
bramka «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» польська
обра́мья російська
бра́ма російська
barme «тс.» середньоанглійська
bram середньоверхньнімецька
prám «тс.» словацька
prȃm словенська
бара́ма́ «барма, опліччя; намисто на урочистому одязі, риза священика; кільчастий обладунок (кольчуга)» українська
prým «галун, позумент, нашивка» чеська
рамо ?
рамѧ ?
обра́мок ?
обра́менье ?
ра́менье «край, межа лану» ?
бра́ма ?
bram «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» ?
brama «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» ?
bramka «прикраса на руках чи ногах жінок»«дорога прикраса на голові або на шиї жінки» ?
prém ?

ба́рма «одяг; плата грішми і речами»

частково змішалося з брам «вузька смужка хутра для обшивання», запозиченим через німецьке посередництво;
дісл. barmr «край, берег» споріднене з свн. brëm «опушка, обшивка», шв. bräm «борт», гол. barm(e) «купа», двн. brāma, brāmo «ожиновий кущ», псл. borъ, укр. бір «сосновий ліс»;
очевидно, запозичення з давньоісландської мови;
р. ба́рмы «наплічник з зображеннями царів і вищих духовних осіб», ба́рма, [бара́ма, бра́ма], бр. ба́рмы, др. бармы «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

барма «мундир, ліврея» (XVII ст.)
бармува́тися «підроблятись під кого, наслідувати кого»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ба́рмы білоруська
barm(e) «купа» голландська
brāma давньоверхньонімецька
barmr «край, берег» давньоісландська
бармы «тс.» давньоруська
brëm «опушка, обшивка» середньоверхньнімецька
бір «сосновий ліс» українська
ба́рма українська
бара́ма українська
бра́ма українська
bräm «борт» шведська
брам «вузька смужка хутра для обшивання» ?
brāmo «ожиновий кущ» ?
borъ ?
ба́рмы «наплічник з зображеннями царів і вищих духовних осіб» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України