БРАВУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
бра́вий
очевидно, через російське і, можливо, німецьке посередництво (н. brav «добрий, чесний, хоробрий») запозичено з французької мови;
фр. brave «хоробрий, сміливий, чесний, хороший, славний», bravade «бравада», bravoure «хоробрість» виводяться з італійської та іспанської мов;
іт. ісп. bravo «хоробрий, сміливий», іт. bravata «зухвалий вчинок, хвастощі», bravura «хоробрість; чванство» походять від слат. bravus «дикий, грубий», яке зводиться до двн. raw, һrао «тс.», спорідненого з англ. raw «сирий», нвн. roh «тс.», лат. crūdus «жорсткий, сирий, твердий», cruor «кров», псл. *kry «кров», укр. кров;
менш імовірне припущення (Bloch 99; Kopaliński 142) про походження фр. brave від лат. barbarus «варвар»;
р. бра́вый, бр. бра́вы, п. brawować, brawada, болг. брави́рам;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брава́да
браві́рувати
бравува́ти
браву́ра
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
raw «сирий» | англійська |
бра́вы | білоруська |
брави́рам | болгарська |
raw | давньоверхньонімецька |
bravo «хоробрий, сміливий» | іспанська |
bravo «хоробрий, сміливий» | італійська |
bravata «зухвалий вчинок, хвастощі» | італійська |
crūdus «жорсткий, сирий, твердий» | латинська |
barbarus «варвар» | латинська |
roh «тс.» | нововерхньонімецька |
brawować | польська |
brawada | польська |
*kry «кров» | праслов’янська |
бра́вый | російська |
bravus «дикий, грубий» | середньолатинська |
кров | українська |
brave «хоробрий, сміливий, чесний, хороший, славний» | французька |
brave | французька |
bravade «бравада» | ? |
bravoure «хоробрість» | ? |
bravura «хоробрість; чванство» | ? |
һrао «тс.» | ? |
cruor «кров» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України