БРАВУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бра́вий

очевидно, через російське і, можливо, німецьке посередництво (н. brav «добрий, чесний, хоробрий») запозичено з французької мови;
фр. brave «хоробрий, сміливий, чесний, хороший, славний», bravade «бравада», bravoure «хоробрість» виводяться з італійської та іспанської мов;
іт. ісп. bravo «хоробрий, сміливий», іт. bravata «зухвалий вчинок, хвастощі», bravura «хоробрість; чванство» походять від слат. bravus «дикий, грубий», яке зводиться до двн. raw, һrао «тс.», спорідненого з англ. raw «сирий», нвн. roh «тс.», лат. crūdus «жорсткий, сирий, твердий», cruor «кров», псл. *kry «кров», укр. кров;
менш імовірне припущення (Bloch 99; Kopaliński 142) про походження фр. brave від лат. barbarus «варвар»;
р. бра́вый, бр. бра́вы, п. brawować, brawada, болг. брави́рам;
Фонетичні та словотвірні варіанти

брава́да
браві́рувати
бравува́ти
браву́ра
Етимологічні відповідники

Слово Мова
raw «сирий» англійська
бра́вы білоруська
брави́рам болгарська
raw давньоверхньонімецька
bravo «хоробрий, сміливий» іспанська
bravo «хоробрий, сміливий» італійська
bravata «зухвалий вчинок, хвастощі» італійська
crūdus «жорсткий, сирий, твердий» латинська
barbarus «варвар» латинська
roh «тс.» нововерхньонімецька
brawować польська
brawada польська
*kry «кров» праслов’янська
бра́вый російська
bravus «дикий, грубий» середньолатинська
кров українська
brave «хоробрий, сміливий, чесний, хороший, славний» французька
brave французька
bravade «бравада» ?
bravoure «хоробрість» ?
bravura «хоробрість; чванство» ?
һrао «тс.» ?
cruor «кров» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України