БОЯРИНІ — ЕТИМОЛОГІЯ

боя́ри́н

загальноприйнятої етимології не має;
виводилось від дтюрк. bai «знатний, багатий», baiär «знатна людина» з заміною бой- на боль- під впливом болий «більший» (Малов ИАН ОЛЯ 5, 132, 137 і далі; RÉS 23, 189; 41, 33; Младенов 40; Machek ESJČ 59–60; Räsänen AfSlPh 20, 448–449);
більше прихильників мало виведення від дтюрк. boilа «благородний, знатний», від якого походить і сгр. βοɩλãς, βοηλãς, βoλιάδες (Mikl. TEl І 266; Брандт РФВ 21, 210; Brückner 34–35; KZ 43, 324; 48, 175; БЕР І 66), але при цьому залишаються нез’ясованими фонетичні невідповідності (пор. закономірне стсл. былга, др. быль, быля з дтюрк. boila, buila – Korsch AfSlPh 9, 492; ИОРЯС 7/1, 44; 8/4, 32; 9/1, 278; Mikl. EW 17), які не усуваються і реконструкцією тюрк. *bojla äri (Marquart Kum. 26);
є думка (Sadn.– Aitz. VWb. I 384–386), що звукові форми болгариɴъ (стсл.) і бояринъ (др.) були запозичені незалежно одна від одної з різних тюркських джерел;
не знайшла підтримки спроба виведення з дірл. bó-aire, що походить від bó «корова» і aire «господар»(Schachmatov AfSlPh 33, 86, 87) або з ісл. boearmen «знатна людина» (Сабинин ЖМНП 16, 44);
висловлюється також припущення про походження псл. *bojаrіnъ від *bojarь, утвореного від *bоjь «битва, бій», причому враховується п. ст. bojar «боєць, воїн», bojarz «тс.» і початкове значення др. бояринъ «дружинник» (Шанский ЭСРЯ І 2, 181–102; Даль І 121; Linde І 142);
останнім часам Трубачов (ЭИРЯ IV 160–163) висунув досить переконливе пояснення як результату видозміни давньобулгарського етноніма bulγar (›*bülүär › *bölүär);
р. боя́рин, бр. бая́рын, др. бояринъ, п. bojarzyn, bojar, ч. bojar, bojarin, [bojařín], болг. боля́рин, боля́рка, схв. бòљарин, бòљāр, слн. boljár, стсл. болгариɴъ, болѣриɴъ, (мн.) болгаре;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бояре «особи вищої служилої верстви» (мн.)(1375)
боя́рий
боярина (XV ст.)
бояринува́ти
боя́ри́ня
боя́ришня
боя́рство
боя́рський
боя́рчик
боя́рщина
бояръ (1388)
буярин
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бая́рын білоруська
боля́рин болгарська
bó-aire давньоірландська
бояринъ «дружинник» давньоруська
бояринъ давньоруська
bai «знатний, багатий» давньотюркська
boilа «благородний, знатний» давньотюркська
boearmen «знатна людина» ісландська
bojar «боєць, воїн» польська
bojarzyn польська
bojar польська
*bojаrіnъ праслов’янська
бòљарин сербохорватська
βοɩλãς середньогрецька
boljár словенська
болгариɴъ старослов’янська
*bojla äri тюркські
bojařín українська
боля́рка українська
бòљāр українська
болѣриɴъ (мн.) українська
болгаре (мн.) українська
bojar чеська
bojarin чеська
бой- на боль- під впливом болий «більший» ?
βοηλãς ?
βoλιάδες ?
бояринъ (др.) ?
«корова» ?
aire «господар» ?
*bоjь «битва, бій» ?
bojar «боєць, воїн» ?
bojarz «тс.» ?
боя́рин ?

бояри́шник «глід, Crataegus monogyna L.» (бот.)

наголос української форми, мабуть, пов’язаний з укр. [бояри́ня, боя́ри́н];
очевидно, запозичення з російської мови;
р. боя́рышник «глід» пов’язують з боя́рин, боя́рич «син боярина»;
пор. р. [боярка] «глід, ягода глоду», [барки́] (мн.) «глід», утворене від *бояръкъ;
пор. ще боярская спесь (бот.) «вогняна квітка, Lychnis chalcedonica L.», барская снить (бот.) «ласкавець, Bupleurum L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бариня «глід колючий, Crataegus oxyacantha L.»
бориня «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
боя́рышник «глід» російська
боярка «глід, ягода глоду» російська
бояри́ня українська
боя́ри́н українська
з боя́рин ?
боя́рич «син боярина» ?
боярка «глід, ягода глоду» ?
барки́ «глід» (мн.) ?
бояръкъ ?
ще боярская спесь «вогняна квітка, Lychnis chalcedonica L.» (бот.) ?
барская снить «ласкавець, Bupleurum L.» (бот.) ?

одбоя́рити «сильно побити»

не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення на основі би́ти (бій, бо́ю; пор. [бию́ра] «ломака»), зближене з основою слова боя́рин;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
би́ти (бій, бо́ю; пор. [бию́ра] «ломака») ?
боя́рин ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України