БОЯРИНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
боя́ри́н
загальноприйнятої етимології не має;
виводилось від дтюрк. bai «знатний, багатий», baiär «знатна людина» з заміною бой- на боль- під впливом болий «більший» (Малов ИАН ОЛЯ 5, 132, 137 і далі; RÉS 23, 189; 41, 33; Младенов 40; Machek ESJČ 59–60; Räsänen AfSlPh 20, 448–449);
більше прихильників мало виведення від дтюрк. boilа «благородний, знатний», від якого походить і сгр. βοɩλãς, βοηλãς, βoλιάδες (Mikl. TEl І 266; Брандт РФВ 21, 210; Brückner 34–35; KZ 43, 324; 48, 175; БЕР І 66), але при цьому залишаються нез’ясованими фонетичні невідповідності (пор. закономірне стсл. былга, др. быль, быля з дтюрк. boila, buila – Korsch AfSlPh 9, 492; ИОРЯС 7/1, 44; 8/4, 32; 9/1, 278; Mikl. EW 17), які не усуваються і реконструкцією тюрк. *bojla äri (Marquart Kum. 26);
є думка (Sadn.– Aitz. VWb. I 384–386), що звукові форми болгариɴъ (стсл.) і бояринъ (др.) були запозичені незалежно одна від одної з різних тюркських джерел;
не знайшла підтримки спроба виведення з дірл. bó-aire, що походить від bó «корова» і aire «господар»(Schachmatov AfSlPh 33, 86, 87) або з ісл. boearmen «знатна людина» (Сабинин ЖМНП 16, 44);
висловлюється також припущення про походження псл. *bojаrіnъ від *bojarь, утвореного від *bоjь «битва, бій», причому враховується п. ст. bojar «боєць, воїн», bojarz «тс.» і початкове значення др. бояринъ «дружинник» (Шанский ЭСРЯ І 2, 181–102; Даль І 121; Linde І 142);
останнім часам Трубачов (ЭИРЯ IV 160–163) висунув досить переконливе пояснення як результату видозміни давньобулгарського етноніма bulγar (›*bülүär › *bölүär);
р. боя́рин, бр. бая́рын, др. бояринъ, п. bojarzyn, bojar, ч. bojar, bojarin, [bojařín], болг. боля́рин, боля́рка, схв. бòљарин, бòљāр, слн. boljár, стсл. болгариɴъ, болѣриɴъ, (мн.) болгаре;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бояре
«особи вищої служилої верстви»
(мн.)(1375)
боя́рий
боярина
(XV ст.)
бояринува́ти
боя́ри́ня
боя́ришня
боя́рство
боя́рський
боя́рчик
боя́рщина
бояръ
(1388)
буярин
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бая́рын | білоруська |
боля́рин | болгарська |
bó-aire | давньоірландська |
бояринъ «дружинник» | давньоруська |
бояринъ | давньоруська |
bai «знатний, багатий» | давньотюркська |
boilа «благородний, знатний» | давньотюркська |
boearmen «знатна людина» | ісландська |
bojar «боєць, воїн» | польська |
bojarzyn | польська |
bojar | польська |
*bojаrіnъ | праслов’янська |
бòљарин | сербохорватська |
βοɩλãς | середньогрецька |
boljár | словенська |
болгариɴъ | старослов’янська |
*bojla äri | тюркські |
bojařín | українська |
боля́рка | українська |
бòљāр | українська |
болѣриɴъ (мн.) | українська |
болгаре (мн.) | українська |
bojar | чеська |
bojarin | чеська |
бой- на боль- під впливом болий «більший» | ? |
βοηλãς | ? |
βoλιάδες | ? |
бояринъ (др.) | ? |
bó «корова» | ? |
aire «господар» | ? |
*bоjь «битва, бій» | ? |
bojar «боєць, воїн» | ? |
bojarz «тс.» | ? |
боя́рин | ? |
бояри́шник «глід, Crataegus monogyna L.» (бот.)
наголос української форми, мабуть, пов’язаний з укр. [бояри́ня, боя́ри́н];
очевидно, запозичення з російської мови;
р. боя́рышник «глід» пов’язують з боя́рин, боя́рич «син боярина»;
пор. р. [боярка] «глід, ягода глоду», [барки́] (мн.) «глід», утворене від *бояръкъ;
пор. ще боярская спесь (бот.) «вогняна квітка, Lychnis chalcedonica L.», барская снить (бот.) «ласкавець, Bupleurum L.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бариня
«глід колючий, Crataegus oxyacantha L.»
бориня
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
боя́рышник «глід» | російська |
боярка «глід, ягода глоду» | російська |
бояри́ня | українська |
боя́ри́н | українська |
з боя́рин | ? |
боя́рич «син боярина» | ? |
боярка «глід, ягода глоду» | ? |
барки́ «глід» (мн.) | ? |
бояръкъ | ? |
ще боярская спесь «вогняна квітка, Lychnis chalcedonica L.» (бот.) | ? |
барская снить «ласкавець, Bupleurum L.» (бот.) | ? |
одбоя́рити «сильно побити»
не зовсім ясне;
можливо, афективне утворення на основі би́ти (бій, бо́ю; пор. [бию́ра] «ломака»), зближене з основою слова боя́рин;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
би́ти (бій, бо́ю; пор. [бию́ра] «ломака») | ? |
боя́рин | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України