БОТУ — ЕТИМОЛОГІЯ

бот «вид взуття»

через старопольську мову запозичено з французької;
фр. botte «чобіт» етимологічно неясне;
в сучасному значенні це слово прийшло в російську і українську мови в XIX ст. безпосередньо з французької;
р. бр. бот, п. boty (ми.), but (одн.) «чобіт», ч. bota «тс.», boty (мн.) «взуття», слц. bota «вид шкіряного взуття, чобіт», слн. bǫta;
Фонетичні та словотвірні варіанти

біт «чобіт»
ботъ (1571)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бот білоруська
boty «чобіт» (ми.), but (одн.) польська
bota «вид шкіряного взуття, чобіт» словацька
bǫta словенська
botte «чобіт» французька
bota «тс.»«взуття» (мн.) чеська
boty «тс.»«взуття» (мн.) чеська
безпосередньо ?
бот ?

бот «вид судна»

менш переконливе виведення р. бот безпосередньо з англ. boat «човен» (Круазе ван дер Коп ИОРЯС 15, 4, 9; Brückner KZ 48, 162; Meyer ZfSlPh 5, 144 і далі);
пов’язане (мабуть, через російське посередництво) з нн. гол. boot, що походять від сангл. bot (дангл. bât), спорідненого з дісл. bāt-r, шв. båt «човен», лат. fodio «копаю», лит. bèsti «втикати», псл. bosti «бити, колоти»;
р. бот «однощогловий парусник», бр. бот;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ботъ (XVIII ст.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
boat «човен» англійська
бот білоруська
boot голландська
bāt-r давньоісландська
fodio «копаю» латинська
bèsti «втикати» литовська
boot нижньонімецька
bosti «бити, колоти» праслов’янська
бот російська
бот «однощогловий парусник» російська
bot (дангл. bât) середньоанглійська
båt «човен» шведська

бо́ти «адубові дошки на човни» (мн.)

псл. botъ «дрючок», пов’язане з botati «ударяти»;
очевидно, споріднене з р. [бот] «рибальська жердина», схв. [бȍтва] «рибальський остень», [бȍта] «палка», слн [bòt] «ТС.; дерев’яний молот»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

боть «заслінка вічка колодного вулика»
ботя «кокора всередині човна; частина борта в човні Дз»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
botъ «дрючок» праслов’янська
бот «рибальська жердина» російська
бȍтва «рибальський остень» сербохорватська
botati «ударяти» ?
бȍта «палка» ?
bòt «ТС.; дерев’яний молот» ?

боте́й «отара овець; молодий пастух у гуцулів»

рум. botéi «отара» виводилось від гр. βούτης «пастух» (Kaeužn. 13;SW I 241) або від сл. botěti, укр. ботіти «жиріти, товстіти» (Crânjală 200; Cihac II 281; Мikl. EW 19; Bern. I 77– 78);
запозичення з румунської мови;
п. [butej] «молодий пастух у гуцулів, помічник чабана» (з укр.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

бота «тс.»
буте́єць «овечий пастух»
буте́їти «змішувати овець»
буте́й «тс.»
я «отара»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
βούτης «пастух» грецька
butej «молодий пастух у гуцулів, помічник чабана»укр.) польська
botéi «отара» румунська
botěti слов’янські
ботіти «жиріти, товстіти» українська

боті́ти «жиріти, товстіти»

ряд інших пояснень (як запозичення з гол. bot «тупий, короткий і товстий», дат. but, н. butt «тс.» – Bern. I 77; як споріднене з лат. bassus «товстий, жирний», шв. patte «жіночі груди» або з лат. botuеus «кишка», гр. βότρυς «гроно винограду» – Petersson SI. Wf. 36, 38; як споріднене з лат. tābeo «тану» – Machek ESJČ 61) позбавлені підстав;
виводиться також (Sławski І 51 –52; Sł. prasł. I 341–342) від псл. botati «ударяти»;
в індоєвропейський період ця основа могла мати структуру *bhuə-t-;
псл. botěti є, очевидно, похідним від того самого кореня іє. *bheu-/bhū«рости», що й гр. φυτóν «рослина», псл. bylьje, byti, укр. били́на, бу́ти, бо́тва;
р. боте́ть «товстіти; достигати; розростатися, зеленіти», [боти́ть, ботве́ть] «тс.», п. [botwieć] «товстіти», ч. botnati «надуватися, пухнути, набухати», слн. botavéti «наливатися, пухнути», стсл. разботѣти «розповніти, розжиріти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бо́та «нарив»
боті́лий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
φυτóν «рослина» грецька
*bheu-/bhū «рости» індоєвропейська
botwieć «товстіти» польська
botati «ударяти» праслов’янська
botěti праслов’янська
bylьje праслов’янська
боте́ть «товстіти; достигати; розростатися, зеленіти» російська
botavéti «наливатися, пухнути» словенська
били́на українська
боти́ть українська
ботве́ть «тс.» українська
botnati «надуватися, пухнути, набухати» чеська
*bhuə-t- ?
byti ?
бу́ти ?
бо́тва ?
разботѣти «розповніти, розжиріти» ?

убо́ту (назва, пов’язана з випасанням та годівлею овець)

неясне;
можливо, перебуває у зв’язку з [бо́та] «отара» тж;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бо́та «отара» українська

хо́бо́т «витягнута рухома носова частина морди у слонів та деяких інших тварин; [риболовна сітка] Нед»

псл. xоbotъ (xobъtъ) з первісним значенням «те, що висить; щось відвисле»;
розглядається як похідне від xabiti, xobiti;
зіставляється з лит. kabėˊti «висіти», kabîti «тс.», kãbė «гак»;
початкове х пояснюється впливом псл. xvostъ «хвіст»;
зближення з ч. chybati «вагатися, сумніватися», п. chybać «рухати» (Ильинский РФВ 61, 230–231) або з гр. σόβη «кінський хвіст», σοβέω «гнати» (Потебня РФВ 4, 194; Matzenauer LF 7, 222) непереконливі;
р. хо́бот, бр. хо́бат, др. хо́ботъ «хвіст; хобот», п. cbobot «вірьовка бортника», ч. chobot «хобот; спрут, восьминіг; бухта, затока», слц. chobot «хобот», болг. хобо́т «тс.», схв. хо̏бот, хо̀ботница «морський поліп; каракатиця», слн. hobòt «виїдений плід, усередині порожній», hobotnica «поліп», стсл. хоботъ «хвіст»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

хо́ботень «рід головоногих, Proboscidalis»
хо́ботник «тварина з хоботом»
хо́ботні
хобо́тъ «хвіст» (1627)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
хо́бат білоруська
хобо́т «тс.» болгарська
σόβη «кінський хвіст» грецька
хо́ботъ «хвіст; хобот» давньоруська
kabėˊti «висіти» литовська
chybać «рухати» польська
cbobot «вірьовка бортника» польська
xоbotъ «те, що висить; щось відвисле» (xobъtъ) праслов’янська
xvostъ «хвіст» праслов’янська
хо́бот російська
бот сербохорватська
chobot «хобот» словацька
hobòt «виїдений плід, усередині порожній»«поліп» словенська
hobotnica «виїдений плід, усередині порожній»«поліп» словенська
хоботъ «хвіст» старослов’янська
хо̀ботница «морський поліп; каракатиця» українська
chybati «вагатися, сумніватися» чеська
chobot «хобот; спрут, восьминіг; бухта, затока» чеська
xobiti ?
kabîti «тс.» ?
kãbė «гак» ?
σοβέω «гнати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України