БОРЩІВНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

борщ «суп із буряка, капусти і різних спецій; буряковий квас для борщу; [(бот.) морквяник, Chaerophyllum aromatum L.; борщівник, Heracleum L. Г, Mak»

псл. *bъrščь ‹ *bъrstjь (‹ *bъrst+*j+b) «борщівник» (бот.), згодом назва страви;
пов’язане (через те, що у борщівника гостре листя) з іє. *bhrstio-, від якого походять також лтс. burkšis, burksnis (бот.) «яглиця звичайна, Aegopodium podagraria L.» [‹*bur[k]šķis‹*burstis Эндзелин ЖМНП 1910, липень 200), дінд. bhṛṣṭíḥ «зубець, вістря, край, кут», лат. fastῑgium (‹*farsti-) «верх, верхівка», ірл. barr «маківка, верхівка», корр. bar «гілка», брет. barr «тс.», двн. parrēn «дибитися, їжитися», дісл. шв. barr «ялинова хвоя», шв. норв. borēе «реп’ях», дат. burre «тс.», двн. berst «мітла з жорсткого волосся», дісл. bursti «тс.», дангл. byrst «щетина», нвн. Borste «тс.», Bürste «щітка»;
менш переконливе пов’язання з р.-цсл. обрьзгɴѫти «скиснути», ч. břesk «терпкий смак», п. (o)brzazg (Machek IF 63, 129–130; ESJČ 69), схв. брст «листя, паростки», укр. брость «брунька» (Потебня РФВ 4, 216; Шанский ЭСРЯ І 2, 174), з н. Borre[t]sch «огіркова трава, Borrago officinal is L.» (Korbut PF 4, 402; Meyer І 175) або з н. Bär «ведмідь» і його похідними (Vaillant RÉS 16, 82);
для слов’янських форм значення «борщівник» первісне, потім «юшка з борщівника» і нарешті, спочатку лише в українській мові, «юшка, суп з буряка і капусти», звідки р. борщ, ч. слц. boršč, каш. bωršč, болг. борш, схв. бȍршч, слн. bóršč «тс.»;
р. ст. [борщ] (бот.) «борщівник», бр. боршч, баршч, п. barszcz, ч. bršť, слц. [bršt], вл. baršć «тс.», нл. baršć: «пастернак; брунька, росток», слн. bšč «цілюща трава; борщівник; пастернак»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

борче́вка
боршє́вка «болиголов, Conium maculatum L.; яглиця, Aegopodium podagraria L. ВеНЗн» (бот.)
боршівка «тс.»
борщевик «борщівник»«тс.; астранція більша, Astrantia major L.» (бот.)
борще́вка «борщівник» (бот.)
борщі́вка «ямочка біля бороди, вусів Ж; борщівник Mak»
борщівки́ «червона рослина, яку беруть на борщ»
борщівни́к «Heracleum L.; [бугила лісова, Anthriscus silvestris Hoffm.]; морквяник, Chaerophyllum aromaticum L. Mak; горщик для борщу; [любитель борщу; глумлива назва рота Ba]» (бот.)
борщівни́ця «торговка борщем; любителька борщу»
борщівни́чити «торгувати борщем»
борщува́ти «їсти борщ»
доборщи́ти «довести до кінця, завершити, доробити»
переборщи́ти «зробити щось зайве, перебільшити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
боршч білоруська
борш болгарська
barr «тс.» бретонська
baršć «тс.» верхньолужицька
byrst «щетина» давньоанглійська
parrēn «дибитися, їжитися» давньоверхньонімецька
berst «мітла з жорсткого волосся» давньоверхньонімецька
bhṛṣṭíḥ «зубець, вістря, край, кут» давньоіндійська
barr «ялинова хвоя» давньоісландська
bursti «тс.» давньоісландська
burre «тс.» датська
*bhrstio- індоєвропейська
barr «маківка, верхівка» ірландська
bωršč кашубський
fastῑgium «верх, верхівка» (‹*farsti-) латинська
burkšis латиська
baršć: «пастернак; брунька, росток» нижньолужицька
Borre[t]sch «огіркова трава, Borrago officinal is L.» німецька
Bär «ведмідь» німецька
Borste «тс.» нововерхньонімецька
borēе «реп’ях» норвезька
barszcz польська
*b «борщівник» (‹ *bъ$rst+*j+b)(бот.) праслов’янська
борщ російська
борщ «борщівник» (бот.) російська
обрьзгɴѫти «скиснути» русько-церковнослов’янська
брст «листя, паростки» сербохорватська
бȍршч сербохорватська
boršč словацька
bršt словацька
bóršč «тс.» словенська
bšč «цілюща трава; борщівник; пастернак» словенська
брость «брунька» українська
баршч українська
břesk «терпкий смак» чеська
boršč чеська
bršť чеська
barr «ялинова хвоя» шведська
borēе «реп’ях» шведська
bur[k]šķis ?
bar «гілка» ?
Bürste «щітка» ?
значення «борщівник» ?
потім «юшка з борщівника» ?
борщ «борщівник» (бот.) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України