БОРЩІВНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
борщ «суп із буряка, капусти і різних спецій; буряковий квас для борщу; [(бот.) морквяник, Chaerophyllum aromatum L.; борщівник, Heracleum L. Г, Mak»
псл. *bъrščь ‹ *bъrstjь (‹ *bъrst+*j+b) «борщівник» (бот.), згодом назва страви;
пов’язане (через те, що у борщівника гостре листя) з іє. *bhrstio-, від якого походять також лтс. burkšis, burksnis (бот.) «яглиця звичайна, Aegopodium podagraria L.» [‹*bur[k]šķis‹*burstis Эндзелин ЖМНП 1910, липень 200), дінд. bhṛṣṭíḥ «зубець, вістря, край, кут», лат. fastῑgium (‹*farsti-) «верх, верхівка», ірл. barr «маківка, верхівка», корр. bar «гілка», брет. barr «тс.», двн. parrēn «дибитися, їжитися», дісл. шв. barr «ялинова хвоя», шв. норв. borēе «реп’ях», дат. burre «тс.», двн. berst «мітла з жорсткого волосся», дісл. bursti «тс.», дангл. byrst «щетина», нвн. Borste «тс.», Bürste «щітка»;
менш переконливе пов’язання з р.-цсл. обрьзгɴѫти «скиснути», ч. břesk «терпкий смак», п. (o)brzazg (Machek IF 63, 129–130; ESJČ 69), схв. брст «листя, паростки», укр. брость «брунька» (Потебня РФВ 4, 216; Шанский ЭСРЯ І 2, 174), з н. Borre[t]sch «огіркова трава, Borrago officinal is L.» (Korbut PF 4, 402; Meyer І 175) або з н. Bär «ведмідь» і його похідними (Vaillant RÉS 16, 82);
для слов’янських форм значення «борщівник» первісне, потім «юшка з борщівника» і нарешті, спочатку лише в українській мові, «юшка, суп з буряка і капусти», звідки р. борщ, ч. слц. boršč, каш. bωršč, болг. борш, схв. бȍршч, слн. bóršč «тс.»;
р. ст. [борщ] (бот.) «борщівник», бр. боршч, баршч, п. barszcz, ч. bršť, слц. [bršt], вл. baršć «тс.», нл. baršć: «пастернак; брунька, росток», слн. bšč «цілюща трава; борщівник; пастернак»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борче́вка
боршє́вка
«болиголов, Conium maculatum L.; яглиця, Aegopodium podagraria L. ВеНЗн»
(бот.)
боршівка
«тс.»
борщевик
«борщівник»«тс.; астранція більша, Astrantia major L.»
(бот.)
борще́вка
«борщівник»
(бот.)
борщі́вка
«ямочка біля бороди, вусів Ж; борщівник Mak»
борщівки́
«червона рослина, яку беруть на борщ»
борщівни́к
«Heracleum L.; [бугила лісова, Anthriscus silvestris Hoffm.]; морквяник, Chaerophyllum aromaticum L. Mak; горщик для борщу; [любитель борщу; глумлива назва рота Ba]»
(бот.)
борщівни́ця
«торговка борщем; любителька борщу»
борщівни́чити
«торгувати борщем»
борщува́ти
«їсти борщ»
доборщи́ти
«довести до кінця, завершити, доробити»
переборщи́ти
«зробити щось зайве, перебільшити»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
боршч | білоруська |
борш | болгарська |
barr «тс.» | бретонська |
baršć «тс.» | верхньолужицька |
byrst «щетина» | давньоанглійська |
parrēn «дибитися, їжитися» | давньоверхньонімецька |
berst «мітла з жорсткого волосся» | давньоверхньонімецька |
bhṛṣṭíḥ «зубець, вістря, край, кут» | давньоіндійська |
barr «ялинова хвоя» | давньоісландська |
bursti «тс.» | давньоісландська |
burre «тс.» | датська |
*bhrstio- | індоєвропейська |
barr «маківка, верхівка» | ірландська |
bωršč | кашубський |
fastῑgium «верх, верхівка» (‹*farsti-) | латинська |
burkšis | латиська |
baršć: «пастернак; брунька, росток» | нижньолужицька |
Borre[t]sch «огіркова трава, Borrago officinal is L.» | німецька |
Bär «ведмідь» | німецька |
Borste «тс.» | нововерхньонімецька |
borēе «реп’ях» | норвезька |
barszcz | польська |
*b «борщівник» (‹ *bъ$rst+*j+b)(бот.) | праслов’янська |
борщ | російська |
борщ «борщівник» (бот.) | російська |
обрьзгɴѫти «скиснути» | русько-церковнослов’янська |
брст «листя, паростки» | сербохорватська |
бȍршч | сербохорватська |
boršč | словацька |
bršt | словацька |
bóršč «тс.» | словенська |
bšč «цілюща трава; борщівник; пастернак» | словенська |
брость «брунька» | українська |
баршч | українська |
břesk «терпкий смак» | чеська |
boršč | чеська |
bršť | чеська |
barr «ялинова хвоя» | шведська |
borēе «реп’ях» | шведська |
bur[k]šķis | ? |
bar «гілка» | ? |
Bürste «щітка» | ? |
значення «борщівник» | ? |
потім «юшка з борщівника» | ? |
борщ «борщівник» (бот.) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України