БОРЦІ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
боре́ць «аконіт, Aconitum napellus L.» (бот.)
результат перенесення назви борець «воїн», зумовленого подібністю квітки аконіту до шолома;
пор. слц. prilbica «шолом; аконіт»;
р. боре́ц «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| боре́ц «тс.» | російська |
| prilbica «шолом; аконіт» | словацька |
| борець «воїн» | ? |
| prilbica «шолом; аконіт» | ? |
боре́ць «воронка»
очевидно, пов’язані між собою слова, які можуть бути зведені до того самого кореня іє. *bher-/ bhor- «бити, колоти», що й двн. borōn «свердлити», лат. forāre «тс.», foramen «дірка», рум. bórtă «тс.; дупло, щілина», дірл. berna «розколина, ущелина», псл. bъrtь «борть», укр. борть (з іншою огласовкою);
Фонетичні та словотвірні варіанти
боро́ло
«ущелина в скелі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| borōn «свердлити» | давньоверхньонімецька |
| berna «розколина, ущелина» | давньоірландська |
| *bher-/ bhor- «бити, колоти» | індоєвропейська |
| forāre «тс.» | латинська |
| b «борть» | праслов’янська |
| bórtă «тс.; дупло, щілина» | румунська |
| борть (з іншою огласовкою) | українська |
| foramen «дірка» | ? |
боро́ти «долати, перемагати»
іє. *bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»;
споріднене з лит. bárti «ганити, лаяти», лтс. bãrt «лаяти», дісл. berja «бити» (мин. ч. barða), berjask «боротися», двн. berjan «бити», гр. φάρω «розколюю», лат. ferīre «бити, рубати, колоти», ірл. bara «гнів», алб. bsrni «б’єте»;
псл. *borti (*boriti);
р. боро́ть, бр. баро́цца «боротись», баро́ць «бити рогами», др. бороти, п. ст. bróć się, слц. boriť sa, вл. ст. wobróć so, нл. wobrojś se, полаб. börě «гавкає», болг. Бо́ря се, м. бори ce, схв. бòрити се, слн. boríti se, стсл. брати, борѩ, р.-цсл. барати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́ратись
«боротись»
боре́ць
борика́тися
бори́тель
борікати
«бити рогами, лобом»
боріка́тися
«борюкатися, боротися»
борі́ння
борня́
«боротьба»
боро́йло
«той, хто любить боротьбу»
боро́тися
бороття́
боротьба́
боруха́тись
«тс.; битися навкулачки»
бору́шка́тися
«тс.»
борюка́ти
«тс.»
борюка́тися
незбо́рений
незбори́мий
«непереможний»
незбо́рний
необори́мий
необо́рний
непобори́мий
непобо́рний
«тс.»
перебо́рний
побо́рник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bsrni «б’єте» | албанська |
| баро́цца «боротись» | білоруська |
| Бо́ря се | болгарська |
| wobróć so | верхньолужицька |
| φάρω «розколюю» | грецька |
| berjan «бити» | давньоверхньонімецька |
| berja «бити» (мин. ч. barða) | давньоісландська |
| бороти | давньоруська |
| *bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти» | індоєвропейська |
| bara «гнів» | ірландська |
| ferīre «бити, рубати, колоти» | латинська |
| bãrt «лаяти» | латиська |
| bárti «ганити, лаяти» | литовська |
| бори ce | македонська |
| wobrojś se | нижньолужицька |
| börě «гавкає» | полабська |
| bróć się | польська |
| *borti (*boriti) | праслов’янська |
| боро́ть | російська |
| барати | русько-церковнослов’янська |
| бòрити се | сербохорватська |
| boriť sa | словацька |
| boríti se | словенська |
| брати | старослов’янська |
| баро́ць «бити рогами» | українська |
| борѩ | українська |
| berjask «боротися» | ? |
| bróć się | ? |
| wobróć so | ? |
бур «інструмент для буріння невеликих свердловин»
запозичення з німецької або голландської мови;
нвн. Bóhrer «свердло», гол. boor, шв. borr «тс.» споріднені з свн. born «свердлити», двн. днн. borōn, дангл. borian, дісл. bora «тс.», гр. φάρω «колю, розколюю», φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», сірл. bern «розколина, ущелина», вірм. beran, лит. burnà «розкриття, отвір, проліт; рот», алб. brimë «дірка, отвір; пролом», дінд. bhṛṇati «поранити, пошкодити», псл. *borti «бороти», можливо, також укр. [боре́ць] «воронка», борть;
р. бр. бур, р. бури́ть, нл. bur;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бурильник
бурити
бурін
«свердло для металу»
бурка
«висвердлюваний у гірській породі отвір для наповнювання вибухівкою»
буровий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| brimë «дірка, отвір; пролом» | албанська |
| бур | білоруська |
| beran | вірменська |
| boor | голландська |
| φάρω «колю, розколюю» | грецька |
| borian | давньоанглійська |
| borōn | давньоверхньонімецька |
| bhṛṇati «поранити, пошкодити» | давньоіндійська |
| bora «тс.» | давньоісландська |
| borōn | давньонижньонімецька |
| forāre «свердлити» | латинська |
| burnà «розкриття, отвір, проліт; рот» | литовська |
| bur | нижньолужицька |
| Bóhrer «свердло» | нововерхньонімецька |
| *borti «бороти» | праслов’янська |
| бур | російська |
| бури́ть | російська |
| born «свердлити» | середньоверхньнімецька |
| bern «розколина, ущелина» | середньоірландська |
| боре́ць «воронка» | українська |
| borr «тс.» | шведська |
| φαρόω «орю» | ? |
| борть | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України