БОРОНУВАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
борона́
псл. *borna «борона», пов’язане, очевидно, з *borna «оборона, заслона»;
корінь той самий, що і в бір, борозна́, іє. *bhar- «гострий», bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»;
споріднене з лтс. beȓzt «терти», гр. φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», двн. boron «тс.», barta «сокира»;
неприйнятними виявились спроби виведення псл. borna з складнішої основи borxna ‹ ‹ bharsna (Pedersen IF 5, 72–73) або з ірл. barn «борона» (Meyer EW 44–45), як і реконструкція праслов’янської форми (Откупщиков 230–232; ЭИРЯ IV 87–95) у вигляді bhorgsnā, з виведенням від ускладненого кореня іє. *bherg- «ламати, дробити»;
р. борона́, бр. барана́, п. нл. brona, каш. borna, barna, brona, слнц. barnă, ч. brány, слц. brány, brána, вл. bróna, полаб. bornə, болг. брана́, м. брана, схв. бра́на, слн. brána;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борі́нник
«той, хто працює з бороною»
борони́ти
боро́нниця
«худа коняка»
боронува́льник
боронува́ти
бороня́к
«кінь для польової роботи»
бороня́ний
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| барана́ | білоруська |
| брана́ | болгарська |
| bróna | верхньолужицька |
| φαρόω «орю» | грецька |
| boron «тс.» | давньоверхньонімецька |
| *bherg- «ламати, дробити» | індоєвропейська |
| barn «борона» | ірландська |
| borna | кашубський |
| barna | кашубський |
| brona | кашубський |
| forāre «свердлити» | латинська |
| beȓzt «терти» | латиська |
| брана | македонська |
| brona | нижньолужицька |
| bornə | полабська |
| brona | польська |
| *borna «борона» | праслов’янська |
| borna з складнішої основи borxna ‹ bharsna | праслов’янська |
| борона́ | російська |
| бра́на | сербохорватська |
| brány | словацька |
| brána | словацька |
| brána | словенська |
| barnă | словінцький |
| brány | чеська |
| *borna «оборона, заслона» | ? |
| бір | ? |
| борозна́ | ? |
| *bhar- «гострий» | ? |
| bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти» | ? |
| barta «сокира» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України