БОРОНИЛА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *borniti, похідне від *born «сварка, битва, боротьба», утвореного, в свою чергу, від *borti «бороти» (пор. аналогічне утворення лит. barnìs «сварка» при bárti «ганити, лаяти», лтс. bãrt «лаяти»);

р. заст. [борони́ть], бр. барані́ць, др. боронити, п. bronić, ч. brániti, слц. brániť, вл. brónić, нл. broń «зброя», болг. бра́ня, м. бра́ни, схв. Бра́нити, слн. braníti, стсл. браɴити;

корінь той самий, що і в бір, борозна́, іє. *bhar- «гострий», bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»;

неприйнятними виявились спроби виведення псл. borna з складнішої основи borxna ‹ ‹ bharsna (Pedersen IF 5, 72–73) або з ірл. barn «борона» (Meyer EW 44–45), як і реконструкція праслов’янської форми (Откупщиков 230–232; ЭИРЯ IV 87–95) у вигляді bhorgsnā, з виведенням від ускладненого кореня іє. *bherg- «ламати, дробити»;

споріднене з лтс. beȓzt «терти», гр. φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», двн. boron «тс.», barta «сокира»;

псл. *borna «борона», пов’язане, очевидно, з *borna «оборона, заслона»;

р. борона́, бр. барана́, п. нл. brona, каш. borna, barna, brona, слнц. barnă, ч. brány, слц. brány, brána, вл. bróna, полаб. bornə, болг. брана́, м. брана, схв. бра́на, слн. brána;

давнє запозичення з польської мови;

п. brama «в’їзд, вхід до будови, великі двері, ворота; передмур’я; ключ; дорога, підхід, приступ», [bráma, wráma, brań], ст. brana «тс.» походить від ч. заст. [brána] «широкий прохід, вхід, в’їзд до будівлі, саду, міста», ст. [brána] «оборонні укріплення, окоп, шанець», що, як і слц. brána «ворота, вхід, міська застава», є прямим відповідником до п. ст. brona «перегородка, бар’єр; гребля, загата; перешкода, перепона; укріплення»;

сюди ж належать аналогічні споріднені утворення др. боронь «перегородка, перешкода, перепона», вл. brónica «діафрагма», м. брана «гребля, загата млинова», схв. бра́на «тс.», пов’язані з псл. *borniti, укр. борони́ти;

р. заст. [бра́ма, бра́на], бр. бра́ма;