БОРОЛОСЬ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
барахта́тися «борсатися»
пор. також, n. brechtanina «перехід через болото вбрід»;
пізньопраслов’янське утворення з суфіксальним -ta- від основи псл. *borx-/berx- з x на місці s, яке зберігається в іншому варіанті тієї самої основи bъrs- (укр. бо́рсатися);
звукова форма barax є результатом афективної видозміни borx-;
непереконливо пов’язується з боро́тись (Горяев 12; Шахматов ИОРЯС 7/2, 353– 354) або виводиться від звуконаслідувального барах (Лопатин ЭИРЯ II 141; Шанский ЭСРЯ 12, 41);
р. бара́хтаться «борсатися», бр. [баро́хтаць] «рухати», Ібаро́хтацца] «вовтузитися, борсатися», [барахма́цца] «тс.», схв. барàтати «ритись, копатись»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
барахта́
«неспокійна уві сні дитина»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| баро́хтаць «рухати» | білоруська |
| *borx-/berx- | праслов’янська |
| бара́хтаться «борсатися» | російська |
| барàтати «ритись, копатись» | сербохорватська |
| Ібаро́хтацца «вовтузитися, борсатися» | українська |
| барахма́цца «тс.» | українська |
| -ta- | ? |
| bъrs- (укр. бо́рсатися) | ? |
| barax | ? |
| borx- | ? |
| боро́тись | ? |
бо́рматися «клопотатись, запинатись, силкуватись»
афективне утворення на основі дієслів бо́рсатися, [бормота́ти], боро́тися (борюка́тися) і, можливо, ма́тися;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бо́рсатися | ? |
| бормота́ти | ? |
| боро́тися (борюка́тися) | ? |
| ма́тися | ? |
боро́йлик «жук-рогач, жук-олень»
очевидно, пов’язане з боро́тися);
пор. [боро́йло] «той, хто любить боротьбу» Я;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| боро́тися | ? |
| боро́йло «той, хто любить боротьбу» | ? |
боро́ти «долати, перемагати»
іє. *bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»;
споріднене з лит. bárti «ганити, лаяти», лтс. bãrt «лаяти», дісл. berja «бити» (мин. ч. barða), berjask «боротися», двн. berjan «бити», гр. φάρω «розколюю», лат. ferīre «бити, рубати, колоти», ірл. bara «гнів», алб. bsrni «б’єте»;
псл. *borti (*boriti);
р. боро́ть, бр. баро́цца «боротись», баро́ць «бити рогами», др. бороти, п. ст. bróć się, слц. boriť sa, вл. ст. wobróć so, нл. wobrojś se, полаб. börě «гавкає», болг. Бо́ря се, м. бори ce, схв. бòрити се, слн. boríti se, стсл. брати, борѩ, р.-цсл. барати;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бо́ратись
«боротись»
боре́ць
борика́тися
бори́тель
борікати
«бити рогами, лобом»
боріка́тися
«борюкатися, боротися»
борі́ння
борня́
«боротьба»
боро́йло
«той, хто любить боротьбу»
боро́тися
бороття́
боротьба́
боруха́тись
«тс.; битися навкулачки»
бору́шка́тися
«тс.»
борюка́ти
«тс.»
борюка́тися
незбо́рений
незбори́мий
«непереможний»
незбо́рний
необори́мий
необо́рний
непобори́мий
непобо́рний
«тс.»
перебо́рний
побо́рник
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bsrni «б’єте» | албанська |
| баро́цца «боротись» | білоруська |
| Бо́ря се | болгарська |
| wobróć so | верхньолужицька |
| φάρω «розколюю» | грецька |
| berjan «бити» | давньоверхньонімецька |
| berja «бити» (мин. ч. barða) | давньоісландська |
| бороти | давньоруська |
| *bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти» | індоєвропейська |
| bara «гнів» | ірландська |
| ferīre «бити, рубати, колоти» | латинська |
| bãrt «лаяти» | латиська |
| bárti «ганити, лаяти» | литовська |
| бори ce | македонська |
| wobrojś se | нижньолужицька |
| börě «гавкає» | полабська |
| bróć się | польська |
| *borti (*boriti) | праслов’янська |
| боро́ть | російська |
| барати | русько-церковнослов’янська |
| бòрити се | сербохорватська |
| boriť sa | словацька |
| boríti se | словенська |
| брати | старослов’янська |
| баро́ць «бити рогами» | українська |
| борѩ | українська |
| berjask «боротися» | ? |
| bróć się | ? |
| wobróć so | ? |
брязь (вигук, що імітує дзенькіт металу або скла)
очевидно, східносл. *brę(k)-z-, похідне від псл. *bre-n-(k)-, *brь-n-(k)-;
аналогічними за складом приголосних є литовські форми з різним ступенем вокалізму bręzgiù, breñgsti «зазвучати, забриніти, застукати, загрюкати», branzgu, brangsti «звучати»;
можливо, пов’язане з р. брюзжа́ть «бурчати», брюзга́;
непереконливе зближення (Jokl AfSlPh 28, 13) з боро́тися;
р. [бря́згать] «дзенькати», [бря́зги] «базікання, чвари», бр. бразь «дзень», бра́знуць «дзенькнути», др. бряздати «брязкати», брязнути «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
брезку́лька
бреща́ти
«тс.»
бряжча́ти
брязк
«звук від удару речей з металу або скла, дзенькіт»
бря́зкало
«тс., било; той, хто брязкає, бренькає»
бря́зкальний
бря́зкальце
«дрібничка, іграшка»
брязката́ло
бря́зкати
«дзвеніти»
брязка́ч
«дзвінка монета»
бря́зкит
брязки́ти
«брязкальця»
брязкі́лка
брязкі́лька
бря́зкіт
бря́зкітка
брязкітня́
брязкоте́льце
«тс.»
брязкоті́ння
брязкоті́ти
брязкотня́
брязку́лька
брязку́н
«той, хто бряжчить»
брязку́тка
«тс.»
брязку́чий
бря́знути
«тс.; упасти; ударити»
бряща́ло
«все, що брязкає»
брящо́т
«меч, лезо меча»
побря́зкач
«дзвінка монета»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| бразь «дзень» | білоруська |
| бряздати «брязкати» | давньоруська |
| *bre-n-(k)- | праслов’янська |
| брюзжа́ть «бурчати» | російська |
| бря́згать «дзенькати» | російська |
| бря́зги «базікання, чвари» | українська |
| бра́знуць «дзенькнути» | українська |
| брязнути «тс.» | українська |
| *brę(k)-z- | ? |
| *brь-n-(k)- | ? |
| breñgsti «зазвучати, забриніти, застукати, загрюкати» | ? |
| branzgu | ? |
| brangsti «звучати» | ? |
| брюзга́ | ? |
| боро́тися | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України