БОРОЗНА — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. borzda, в українській мові поширене суфіксом -н-;

очевидно, споріднене з лит. biržìs «борозна», лтс. bìrze, birz(i)s «тс.», гр. φαρóω «орю», ав. bāra «з вістрям», лат. forare «свердлити»;

в такому разі походить від того самого іє. *bher-/bhor- «бути гострим, різати», що й бір, [борк], борона́ та ін;

Откупщиков (ЭИРЯ IV 87–95) виводить від іє. *bhreg’ – «ламати, розбивати, дробити, товкти»;

р. борозда́, бр. баразна́, др. борозда, п. brózda, bruzda, brózna, ч. слц. brázda, вл. brózda, нл. brozda, полаб. borӡə, borzdə, болг. Бразда́, м. бразда, схв. бра́зда, слн. brázda, стсл. бразда;

неприйнятними виявились спроби виведення псл. borna з складнішої основи borxna ‹ ‹ bharsna (Pedersen IF 5, 72–73) або з ірл. barn «борона» (Meyer EW 44–45), як і реконструкція праслов’янської форми (Откупщиков 230–232; ЭИРЯ IV 87–95) у вигляді bhorgsnā, з виведенням від ускладненого кореня іє. *bherg- «ламати, дробити»;

споріднене з лтс. beȓzt «терти», гр. φαρόω «орю», лат. forāre «свердлити», двн. boron «тс.», barta «сокира»;

псл. *borna «борона», пов’язане, очевидно, з *borna «оборона, заслона»;

корінь той самий, що і в бір, борозна́, іє. *bhar- «гострий», bher-/bhor- «ударяти, колоти, різати, терти»;

р. борона́, бр. барана́, п. нл. brona, каш. borna, barna, brona, слнц. barnă, ч. brány, слц. brány, brána, вл. bróna, полаб. bornə, болг. брана́, м. брана, схв. бра́на, слн. brána;

запозичено через російське посередництво з голландської мови і через польське посередництво з німецької;

гол. boord «борт корабля», н. Bord «тс.», Bórte «обшивка, край» споріднені з псл. *borzda, *borna, укр. борозна́, борона́;

р. бр. борт, п. bort, burta «борт корабля, берег каналу», ч. bort, слц. bort, bord, болг. борт, борд, схв. борд;