БОРОЗЕННІ — ЕТИМОЛОГІЯ
борозна́
псл. borzda, в українській мові поширене суфіксом -н-;
очевидно, споріднене з лит. biržìs «борозна», лтс. bìrze, birz(i)s «тс.», гр. φαρóω «орю», ав. bāra «з вістрям», лат. forare «свердлити»;
в такому разі походить від того самого іє. *bher-/bhor- «бути гострим, різати», що й бір, [борк], борона́ та ін;
Откупщиков (ЭИРЯ IV 87–95) виводить від іє. *bhreg’ – «ламати, розбивати, дробити, товкти»;
р. борозда́, бр. баразна́, др. борозда, п. brózda, bruzda, brózna, ч. слц. brázda, вл. brózda, нл. brozda, полаб. borӡə, borzdə, болг. Бразда́, м. бразда, схв. бра́зда, слн. brázda, стсл. бразда;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борозда́
борозди́ти
«робити наперекір, заперечувати»
бороздува́ти
«виляти (Umwege machen)»
борозенний
«правий в упряжі»
борозе́нник
«личинка хруща»
борозе́нчастий
«покритий борознами»
боро́зний
«тс.»
борозни́к
«той, що борознить»
(с.-г.)
борозни́стий
«такий, що має борозни, робить великі борозни»
борозни́ти
«робити борозни»
борознува́ти
«боронувати»
борозню́к
борозня́к
«тс.»
за́-
«личинка хруща»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| bāra «з вістрям» | авестійська |
| баразна́ | білоруська |
| Бразда́ | болгарська |
| brózda | верхньолужицька |
| φαρóω «орю» | грецька |
| борозда | давньоруська |
| *bher-/bhor- «бути гострим, різати» | індоєвропейська |
| *bhreg' «ламати, розбивати, дробити, товкти» | індоєвропейська |
| forare «свердлити» | латинська |
| bìrze | латиська |
| biržìs «борозна» | литовська |
| бразда | македонська |
| brozda | нижньолужицька |
| borӡə | полабська |
| borzdə | полабська |
| brózda | польська |
| bruzda | польська |
| brózna | польська |
| borzda | праслов’янська |
| борозда́ | російська |
| бра́зда | сербохорватська |
| brázda | словацька |
| brázda | словенська |
| бразда | старослов’янська |
| brázda | чеська |
| -н- | ? |
| birz(i)s «тс.» | ? |
| бір | ? |
| борк | ? |
| борона́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України