БОРОДКА — ЕТИМОЛОГІЯ
борода́ч «бородата трава, Andropogon ischaenum L. Я, Mak; [ластовень лікарський, Vincetoxicum officinale Мnсһ. Mak]» (бот.)
похідні утворення від борода́;
назви зумовлені зовнішньою подібністю, головним чином, сухого суцвіття цих рослин до чоловічої бороди або вусів;
р. борода́ч «Andropogon», надборо́дник «Epipogon», бр. надбароднік «тс.», [чортава барада] «біловус», болг. бра́дест «Usnea barbata»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бороди́ш
«надбородник, Epipogon aphyllum Sw.»
бородка
«біловус, мичка, Nardus stricta L.»
бороду́ха
«лісова борода, лишайник бородатий, Usnea barbata Fr.»
бородчатка
«бородач»
надборо́дник
«Epipogon»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| надбароднік «тс.» | білоруська |
| бра́дест «Usnea barbata» | болгарська |
| борода́ч «Andropogon» | російська |
| надборо́дник «Epipogon» | українська |
| чортава барада «біловус» | українська |
| борода́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України