БОРОДАЧАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
борода́ч «бородата трава, Andropogon ischaenum L. Я, Mak; [ластовень лікарський, Vincetoxicum officinale Мnсһ. Mak]» (бот.)
похідні утворення від борода́;
назви зумовлені зовнішньою подібністю, головним чином, сухого суцвіття цих рослин до чоловічої бороди або вусів;
р. борода́ч «Andropogon», надборо́дник «Epipogon», бр. надбароднік «тс.», [чортава барада] «біловус», болг. бра́дест «Usnea barbata»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бороди́ш
«надбородник, Epipogon aphyllum Sw.»
бородка
«біловус, мичка, Nardus stricta L.»
бороду́ха
«лісова борода, лишайник бородатий, Usnea barbata Fr.»
бородчатка
«бородач»
надборо́дник
«Epipogon»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
надбароднік «тс.» | білоруська |
бра́дест «Usnea barbata» | болгарська |
борода́ч «Andropogon» | російська |
надборо́дник «Epipogon» | українська |
чортава барада «біловус» | українська |
борода́ | ? |
борода́
псл. *borda;
споріднене з лтс. bàrda, bārzda, лит. barzda, рпус. bordus, двн. bart, лат. barba (‹*farba) «тс.»;
походить від того самого іє. *bher-/ /bһоr- «бути гострим, колоти», що і бір, [бо́рки], борона́;
р. боро́да, бр. барада́, др. борода, п. вл. нл. broda, ч. слц. brada, болг. брада́, м. брада, схв. бра́да, слн. bráda, стсл. брада;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борода́й
борода́нь
борода́стий
борода́тий
борода́ч
підборі́ддя
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
барада́ | білоруська |
брада́ | болгарська |
broda | верхньолужицька |
bart | давньоверхньонімецька |
борода | давньоруська |
*bher-/ /bһоr- «бути гострим, колоти» | індоєвропейська |
barba «тс.» (‹*farba) | латинська |
bàrda | латиська |
barzda | литовська |
брада | македонська |
broda | нижньолужицька |
broda | польська |
*borda | праслов’янська |
боро́да | російська |
бра́да | сербохорватська |
brada | словацька |
bráda | словенська |
брада | старослов’янська |
brada | чеська |
bārzda | ? |
bordus | ? |
бір | ? |
бо́рки | ? |
борона́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України