БОРОДАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

борода́

псл. *borda;
споріднене з лтс. bàrda, bārzda, лит. barzda, рпус. bordus, двн. bart, лат. barba (‹*farba) «тс.»;
походить від того самого іє. *bher-/ /bһоr- «бути гострим, колоти», що і бір, [бо́рки], борона́;
р. боро́да, бр. барада́, др. борода, п. вл. нл. broda, ч. слц. brada, болг. брада́, м. брада, схв. бра́да, слн. bráda, стсл. брада;
Фонетичні та словотвірні варіанти

борода́й
борода́нь
борода́стий
борода́тий
борода́ч
підборі́ддя
Етимологічні відповідники

Слово Мова
барада́ білоруська
брада́ болгарська
broda верхньолужицька
bart давньоверхньонімецька
борода давньоруська
*bher-/ /bһоr- «бути гострим, колоти» індоєвропейська
barba «тс.» (‹*farba) латинська
bàrda латиська
barzda литовська
брада македонська
broda нижньолужицька
broda польська
*borda праслов’янська
боро́да російська
бра́да сербохорватська
brada словацька
bráda словенська
брада старослов’янська
brada чеська
bārzda ?
bordus ?
бір ?
бо́рки ?
борона́ ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України