БОРОДАТЕ — ЕТИМОЛОГІЯ
борода́
псл. *borda;
споріднене з лтс. bàrda, bārzda, лит. barzda, рпус. bordus, двн. bart, лат. barba (‹*farba) «тс.»;
походить від того самого іє. *bher-/ /bһоr- «бути гострим, колоти», що і бір, [бо́рки], борона́;
р. боро́да, бр. барада́, др. борода, п. вл. нл. broda, ч. слц. brada, болг. брада́, м. брада, схв. бра́да, слн. bráda, стсл. брада;
Фонетичні та словотвірні варіанти
борода́й
борода́нь
борода́стий
борода́тий
борода́ч
підборі́ддя
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| барада́ | білоруська |
| брада́ | болгарська |
| broda | верхньолужицька |
| bart | давньоверхньонімецька |
| борода | давньоруська |
| *bher-/ /bһоr- «бути гострим, колоти» | індоєвропейська |
| barba «тс.» (‹*farba) | латинська |
| bàrda | латиська |
| barzda | литовська |
| брада | македонська |
| broda | нижньолужицька |
| broda | польська |
| *borda | праслов’янська |
| боро́да | російська |
| бра́да | сербохорватська |
| brada | словацька |
| bráda | словенська |
| брада | старослов’янська |
| brada | чеська |
| bārzda | ? |
| bordus | ? |
| бір | ? |
| бо́рки | ? |
| борона́ | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України