БОРИСУ — ЕТИМОЛОГІЯ

Бори́с

р- болг. Бори́с, бр. Бары́с, др. Борисъ, п. Borys, ч. слц. Boris, м. Борис, схв. ст. Boriš, слн. Boris, стсл. Борисъ;
через церковнослов’янську форму зводиться до імені болгарського царя Богориса (Бориса), який хрестився в 864 р. і поширив християнство в Болгарії;
в основі цього імені лежить монг. bogori «малий»;
на думку Соболевського (ЖСт 1893/4, 445) і Maретича (LF 15, 153), Борис є скороченою формою від Бориславъ (як Боримъ від Боримиръ);
Фонетичні та словотвірні варіанти

Бори́ло
Бор́иска
Бо́рич
Бо́рко
Бо́ря
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України