БОРИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

бори́кати «рити (рогами, рилом)»

псл. *bъrekati «перемішувати, розгрібати, розкидати, кидати, ударяти», можливо, пов’язане з *bъrkati «бурчати, муркотіти, бриніти», що мало звуконаслідувальний характер;
українська форма з -и-, очевидно, є результатом видозміни закономірного *бо́ркати під впливом брика́ти або рика́ти;
р. [бо́ркать] «штовхати, бити», вл. bórkać «підкидати (землю рилом)», болг. бъ́ркам «мішаю, змішую, риюсь», м. брка «тс.», схв. бкати «змішувати», бкнути «зачерпнути», слн. bŕkati «бити, кидати»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
бъ́ркам «мішаю, змішую, риюсь» болгарська
bórkać «підкидати (землю рилом)» верхньолужицька
брка «тс.» македонська
*b «перемішувати, розгрібати, розкидати, кидати, ударяти» праслов’янська
бо́ркать «штовхати, бити» російська
бкати «змішувати» сербохорватська
bŕkati «бити, кидати» словенська
бкнути «зачерпнути» українська
*b «бурчати, муркотіти, бриніти» ?
бо́ркати ?
брика́ти ?
рика́ти ?

бо́ркати «підрізувати крила (птахам)»

псл. *bъrkъ «шпичак, стрижень (пера)»;
похідне від іє. *bher-/bhor- «бути гострим, колоти», того самого, що і в слові борона́, нвн. Borste «щетина»;
немає підстав для пов’язування (Фасмер І 195; Шахматов ИОРЯС 7/2, 336) з р. бо́ркать «штовхати, бити», схв. бркнути «кинути», слн. brkati «штовхати, кидати», спорідненими з укр. бори́кати, бу́ркати;
р. [борк] «стрижень пташиного пера», п. barki «плечі; (ст.) крила, махові крила», ч. brk «стрижень пера»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

оббо́ркати
приборк «тс.» (ув)ати
Етимологічні відповідники

Слово Мова
*bher-/bhor- «бути гострим, колоти» індоєвропейська
Borste «щетина» нововерхньонімецька
barki «плечі; (ст.) крила, махові крила» польська
*b «шпичак, стрижень (пера)» праслов’янська
бо́ркать «штовхати, бити» російська
борк «стрижень пташиного пера» російська
бркнути «кинути» сербохорватська
brkati «штовхати, кидати» словенська
бори́кати українська
brk «стрижень пера» чеська
борона́ ?
бу́ркати ?

бу́ркати «будити, [трясти Ж, штовхати МСБГ; перебирати в їжі МСБГ]»

можливо, псл. burkati «штовхати», пов’язане з *bъrkati «підкидати», укр. бори́кати «рити»;
р. [бу́рка́ть] «кидати», бр.[бу́ркнуць] «упасти у воду», п. [burcować] «будити смиканням» (з чеської), ч. burcovati «тс.; (ст.) кидати на землю», слц. burcovať «будити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

бурля́ти «штовхати»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
burcować «будити смиканням» (з чеської) польська
burkati «штовхати» праслов’янська
бу́рка́ть «кидати» російська
burcovať «будити» словацька
бори́кати «рити» українська
бу́ркнуць «упасти у воду» українська
burcovati «тс.; (ст.) кидати на землю» чеська
*b «підкидати» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України