БОРИКАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
бори́кати «рити (рогами, рилом)»
псл. *bъrekati «перемішувати, розгрібати, розкидати, кидати, ударяти», можливо, пов’язане з *bъrkati «бурчати, муркотіти, бриніти», що мало звуконаслідувальний характер;
українська форма з -и-, очевидно, є результатом видозміни закономірного *бо́ркати під впливом брика́ти або рика́ти;
р. [бо́ркать] «штовхати, бити», вл. bórkać «підкидати (землю рилом)», болг. бъ́ркам «мішаю, змішую, риюсь», м. брка «тс.», схв. бкати «змішувати», бкнути «зачерпнути», слн. bŕkati «бити, кидати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
бъ́ркам «мішаю, змішую, риюсь» | болгарська |
bórkać «підкидати (землю рилом)» | верхньолужицька |
брка «тс.» | македонська |
*b «перемішувати, розгрібати, розкидати, кидати, ударяти» | праслов’янська |
бо́ркать «штовхати, бити» | російська |
бкати «змішувати» | сербохорватська |
bŕkati «бити, кидати» | словенська |
бкнути «зачерпнути» | українська |
*b «бурчати, муркотіти, бриніти» | ? |
бо́ркати | ? |
брика́ти | ? |
рика́ти | ? |
бо́ркати «підрізувати крила (птахам)»
псл. *bъrkъ «шпичак, стрижень (пера)»;
похідне від іє. *bher-/bhor- «бути гострим, колоти», того самого, що і в слові борона́, нвн. Borste «щетина»;
немає підстав для пов’язування (Фасмер І 195; Шахматов ИОРЯС 7/2, 336) з р. бо́ркать «штовхати, бити», схв. бркнути «кинути», слн. brkati «штовхати, кидати», спорідненими з укр. бори́кати, бу́ркати;
р. [борк] «стрижень пташиного пера», п. barki «плечі; (ст.) крила, махові крила», ч. brk «стрижень пера»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
оббо́ркати
приборк
«тс.»
(ув)ати
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*bher-/bhor- «бути гострим, колоти» | індоєвропейська |
Borste «щетина» | нововерхньонімецька |
barki «плечі; (ст.) крила, махові крила» | польська |
*b «шпичак, стрижень (пера)» | праслов’янська |
бо́ркать «штовхати, бити» | російська |
борк «стрижень пташиного пера» | російська |
бркнути «кинути» | сербохорватська |
brkati «штовхати, кидати» | словенська |
бори́кати | українська |
brk «стрижень пера» | чеська |
борона́ | ? |
бу́ркати | ? |
бу́ркати «будити, [трясти Ж, штовхати МСБГ; перебирати в їжі МСБГ]»
можливо, псл. burkati «штовхати», пов’язане з *bъrkati «підкидати», укр. бори́кати «рити»;
р. [бу́рка́ть] «кидати», бр.[бу́ркнуць] «упасти у воду», п. [burcować] «будити смиканням» (з чеської), ч. burcovati «тс.; (ст.) кидати на землю», слц. burcovať «будити»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
бурля́ти
«штовхати»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
burcować «будити смиканням» (з чеської) | польська |
burkati «штовхати» | праслов’янська |
бу́рка́ть «кидати» | російська |
burcovať «будити» | словацька |
бори́кати «рити» | українська |
бу́ркнуць «упасти у воду» | українська |
burcovati «тс.; (ст.) кидати на землю» | чеська |
*b «підкидати» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України